- Так, звичайно, - згадує Чімін і бере два пакети в свою руку, залишаючи Міна з сумкою та пакетом, - Тут дуже красиво.
- Так, - киває, погоджуючись, - Як влаштуємося, треба буде машину ближче підігнати.
Чімін з насолодою вдихає повні груди свіжого повітря, розглядаючи околиці і злегка посміхаючись, поки Юнгі дістає з багажника дорожню сумку та пакети із заднього сидіння.
Крива, натоптана машинами дорога йде далеко в далечінь, і схоже, ніби вона нескінченна. Поле, на якому зупинився Юнгі, знаходиться на невеликій, порівняно з іншими горою. Але з вершини цієї гори чудово можна розглянути вдалині місто, річку, що витіюватими рухами тече серед лісів, гір і доріг. І ще ліс, великий гарний та зелений. Чується спів якихось птахів.
Підійшовши до Паку, він дає йому деякий час, щоб помилуватися природою, і смикає за рукав, показуючи на пакети.
- Допоможеш?
Юнгі сумнівається, питати у молодшого, подобається йому таке місце для побачення чи ні, адже він все зробив за порадами кращого друга Пака. Та й увесь вигляд Чіміна говорить про одне - він щасливий. І це робить Юнгі таким самим щасливим.
- Хьон, твоя сумка виглядає досить важкою. Що там?
- Мангал.
Чімін завмирає на мить, здивовано охаючи.
- Мангал? Я думав... Стривай, він же... Великий?
- Це спеціальний мангал для походів. Позичив у батьків.
- Він, мабуть, важкий...
- Нормальний. Готуйся куштувати моє фірмове м'ясо, - і посміхається, як задоволений кіт.
Чімін широко посміхається у відповідь і підходить ще ближче, взявшись за ручки сумки, тим самим накривши чужу руку. Юнгі замнувся.
- Я допоможу.
- Чімін...
- Якщо так незручно, то відпусти одну ручку, - ніяково каже Чімін, послаблюючи хватку. Але Юнгі протестуюче мукає.
- Так навіть легше, дякую.
Їхні обличчя покриваються червоними плямами, адже вони обоє чудово розуміють, що допомоги від руки Пака на міновій ніякої. Чи варто говорити, що вони просто хочуть відчувати дотик один до одного?
Незабаром на траві розстелено старе покривало, мангал зібраний і в нього закинуто вугілля, і Юнгі збирається розпалити вогонь. У цей час Чімін розставляє продукти, обережно збираючи все за своїми тарілочками, і нарізує овочі.

ВИ ЧИТАЄТЕ
Unbearable
Fanfiction- Я ж казав, атмосфера у твоїй квартирі якась сумна, тому й спиш погано. А у Чіміна в кімнаті затишно, тепло, ліжко м'яке та пружне. Редактор: @Ka_Ri_Na_03 Оригінал: https://ficbook.net/readfic/10624463 Автор оригіналу: https://ficbook.net/authors/4...