Найближчі вороги

Це якась помилка!

Хьюго Візлі - син Рона та Герміони, й наш головний герой.
Він був дуже скромним й не відрізнявся від інших звичайних, маглівських дітей. Із самого дитинства його не цікавила магія. Хьюго краще б сам помив посуду, а ніж дозволив матері змахнути палечкою. Краще подивитися відео на YouTube, ніж піде на матч з квідичу. Проте, на його привелике нещастя в одинадцять років він таки отримав листа до Гоґвартсу. Давній рід Візлі констатував факт, що син Рона несумнівно буде на Ґріфіндорі.

І ось настав день від'їзду до школи. Сім'я Візлі і Поттерів як і раніше, як у старі часи, близько спілкувалися. Хьюго Візлі та Джеймс Сіріус Поттер дуже міцно дружили, чого не можна було сказати про спілкування з Альбусом - молодшим сином Гаррі. Всі думки Альбуса в день від'їзду були тільки про те, як би не потрапити в Слизарин.
- Сумніву не було, що я мав бути в Ґріфіндорі, але як бачиш, вже два роки вчуся в Пуффендуй! - сказав Джеймс.
- Я взагалі не радий, що мені доводиться сюди їхати, добре, що хоч маю підтримку.

Хьюго сумно малював щось на вкритому вологою вікні вагончика.
- У тебе явно немає хисту до малювання - захихотів Джеймс.
- Я знаю.... Як і до магії - відповів без ентузіазму його друг.
По приїзду до школи магії, діти голодні та виснажені сіли в головній залі. Їжі було на столах море й гори. І ось тут почалась церемонія на яку всі так довго чекали. Кожен першокурсник мав знайти своє місце у житті, своє майбутнє у цей не довгий проміжок часу.
-Альбус Северус Поттер! - Макгонагл покликала учня сісти на почесне місце.
- І тут я чую страх потрапити на факультет Слизарину, який відчував і в його батька багато років тому - сказав мудрий капелюх. - Гріфіндор!
Діти цього факультету радісно заплескали в долоні. Задоволений Альбус сів на вільне місце.
Після кіпи наступних дітей, нарешті оголосили:
- Хьюго Візлі!
Хлопець став і пошкандибав до "заповітного" стільця. Його долю вже більше двух століть тому вирішили корені його родинного дерева.
- Тут я чую холоднокровність, але й не поганий розум, сміливості теж не бракує, такому учню слід бути на... - головний убір на якусь мить задумалась - Слизарин!
Всі здивовано перезернулися, навіть Хьюго якому до лампочки магія здивовано підстрибнув з місця.
- Це якась помилка, бути такого не може! - спантеличено проскрипів Візлі.
- Капелюх не помиляється, - чітко завірила його Макгонагл. - Сідай за стіл свого факультету. Наступний... Скорпіус Малфой!
Нашого героя не покидала думка, що з ним щось не так. Тепер він уже вагався, чи є він рідним сином Рона та Герміони. Все що їх об'єднувало це рудий колір волося, який Хьюго був не до душі. У хлопця навіть веснянок не було. Далі назначення дітей, він не слухав. Та раптом до нього хтось підійшов і поклав руку на плече.
- Привіт! Не засмутився? - це був один із Малфоїв, тато розказував, що це далеко не найприємніші люди, вони насміхалися з батьків, ще коли ті навчалися Гоґвортсі.. Як то сказано яблуко від яблуні не далеко падає. Але хлопець приязно усміхнувся та сів поруч.
- Та я не так засмутився, як здивувався.
- Нічого, я думаю ми обоє тут приживемося. Якщо потрібен помічник, звертайся! Я Скорпіуч, будемо знайомі.
Малфой це сказав без жодної насмішки й поганих намірів. Цього разу, здається, яблуко впало дуже далеко. Значить, все не так погано й він зможе вчитися тут. Скорпіус наминав пиріг з чорницею, це виглядало, на диво, мило. Хлопець видався Хьюго не поганим.