Дівоча любов з присмаком кави

Покохати знову

Присвячується Іонел
Я завжди буду пам'ятати все те добре та погане, що відбулося між нами.

Анатолія викинула останню сигарету в смітник і посміхнулася Софії.

-моя кохана єдина Софа. Я втомилася від того, що відбувається між нами.

-Що ти маєш на увазі?

-твої зради з Марією. З мене достатньо. Час відкривати карти. Мої три місяці пройшли.

Мері зіпершись на двері кафе роздивлялася наче звичайну лесбійську пару. Дівчина відчула занепокоєння, хоча і Анатолія обіцяла, що зробить все делікатно.

Вона була кращою подругою цієї дівчини і коханкою. Мері могла дивитися лише на спину Софі, де лежала довга, майже білосніжного відтінку коса. Відкриті плечі і тонкі шорти, що лише робили вигляд, що ховають бедра, та струнка ніжка в босоніжках на високих підборах. 165 с підборами. Вона лише діставала до губ своєї дівчини. Висока та трохи повненька, здавалося, що вона ніколи не привабить таку красу як Софі, перша в інституті. Руде неначе мідь волосся та веснянки по всьому обличчю. Але її очі були такого же насиченого синього відтінку як море під час шторму. У Софі були сіро-блакитні очі.

Мері старалася підійти ближче, але якомога непомітніше.

*****

\три місяці тому/ 1 серпня 2020р/

Анатолія підійшла до Мері. Блондинка з коротким волоссям, майже чоловічого виду курила біля інституту АЕВП.

-привіт подружко - саркастично посміхнулася

-Тоні, я все розумію, але давай хоч не при людях.

-а чому ні? До речі, наскільки чутки правдиві, то ти на своєму заводі зустрічатися почала з якоюсь дівкою з нашого інституту

-її звуть Софі

-ставлю ставки, що вона протримається менш ніж ти

Мері кинула підозрілий погляд

-впевнена, що вона ніколи мене не зрадить.

-а ти?

-давай так, якщо ти витримаєш з нею в стосунках більше трьох місяців то твоя взяла і я прийму те, що я зовсім нездатна до кохання. Але тобі треба її спокусити ще- дівчина дістала сигарети і протягнула - а якщо вона не спокуситься чи ти не витримаєш, то ти визнаєш, що в моїй зраді винна лише ти!