Пов'язані честю

Глава 52

Джианна пирхнула:

- Ти думаєш, що Лука і твій член відріже через те, що вона притулилася до тебе, коли була хвора?

- Лука - мій бос, і Арія - його.

Джианна пробурмотіла щось пошепки, але я не могла розібрати слова.

- Відкрий двері для мене, - сказав Ромеро, і я виявилася лежачою на прохолодній шкірі. Джианна підняла мою голову і поклала її на коліна. Її пальці пригладили моє волосся, і вона поклала їх на мій лоб.

- Цей хлопець отримає те, на що він заслуговує.

Я заплющила очі. Я засудила людину на смерть своїми словами. Моє перше вбивство.

- Твій охоронець навіть не наважується чекати разом із нами в автомобілі. Лука - чудовисько.

- Ромеро веде спостереження, - прошепотіла я.

- Звісно, - я, мабуть, задрімала, бо раптово двері відчинилися, і Лука заговорив:

- Як вона?

- Срань Господня, - сказала Джианна пронизливим голосом. - Ти весь у крові.

Я розплющила очі, але не змогла зосередитися.

- Тільки моя сорочка, - сказав Лука, в його голосі явно читалося роздратування. Почулося шелест.

- У тебе немає сорому, - сказала Джианна.

- Я знімаю сорочку, а не довбані штани. Ти колись закриваєш рота?

- Ось, бос.

Неясно я побачила, що Лука одягнув нову сорочку.

- Спали це й потурбуйся про все, Ромеро. Я поїду.

Рука торкнулася моєї щоки, і обличчя Луки нависло наді мною. Потім він зник, двері зачинилися, і він прослизнув на сидіння водія. Автомобіль почав рух, і мій шлунок збунтувався.

Джианна нахилилася вперед, її голова виявилася між сидіннями:

- Ти справжній красень, ти знаєш це? Якби ти не був одружений з моєю сестрою і не був би таким мудаком, я могла б розглянути можливість дати тобі.

- Джианно, - застогнала я. Коли їй було страшно або вона була збуджена, або сердита, вона ніколи не припиняла говорити, і що довше вона говорила, то більше нападала. А біля Луки вона була на взводі.

- Що, язик проковтнув? Я чула, що ти, як правило, застрибуєш на все, що не має члена, сказала Джианна.