Чорне, біле і крапля червоного

Частина 4

 (Від лиця Рімо)

Тільки-но зайшовши до будинку, я із Лалі на руках пішов до її спальні,щоб вмити її та вкласти спати. Оскільки няні тепер у нас немає, а ніхто крім Логана, Ромеро, неї і ще кількох охоронців нашого участку не знає про мою доньку, я повинен робити це сам.

Я переодягнув її в піжаму та поклав у ліжко, вкриваючи ковдрою. Її темне, неначе гіркий шоколад волосся розлилось по подушці, мов вода. В очах Лалі я бачив щастя та те, що у неї є жага до розмови перед сном. 

-Ти щось хочеш розповісти мені? - я був майже впевнений, що річ піде про нову сусідку, вона якось зачепила мою доньу, що  не вдавалось жодній із її нянь. До речі, всі, хто якось дізнавались про Лалі, та не збирались жити в моєму будинку, працюючи там зараз мертві.

-Знаєш, а Ейрен сьогодні набрала мені ванну із бульбашками, а ще вона дала мені ось те плаття в квіточки, а ще ми збирались пити чай ... доки ти не прийшов. - Вона із великим ентузіазмом розповідала про те, як провела сьогодні час і тою дівчиною. 

- Але я впевнена, що вона ще зі мною побавиться, так? Вона ж тепер моя подруга. і я хочу показати їй всі свої іграшки і свого песика теж, вона буде така рада його побачити, я впевнена вона з ним подружиться.-Здається мій план вбити її, доки вона нікому не розповіла про Лалі провалився..

-Таак, вона обов'язково до нас прийде і ти пограєшся і з нею, і з своїм цуциком. - Коли говорив це я був впевнений, що завтра вона забуде про ту дівчину і мені не варто перейматись за це.

-Все, заплющуй очі і засинай. -Виходячи із її кімнати я думав, можливо я надто грубий до неї, та я стараюсь зі всіх сил, бо по-іншому я не вмію. А що якби Мері зараз була поруч із нею, чи була б вона їй подругою, чи вони б не ладили і Мері думала би лише за себе та свій подіум?

Мері- це мама Лоліти, хоча краще я буду називати її просто біологічною матір'ю Лалі, оскільки, щоб зватись мамою треба хоча б любити свою дитину, не кажучи вже за прояв цієї любові, проведення часу із донькою та її виховання. Мері народила цю дитину тільки через мене, я б не дозволив, щоб плід мого сімя, моя дитина, яка була всередині неї - померла. Мері хотіла будувати свою кар'єру моделі, а не возитись з підгузками та пеленками. Ми кохали одне  одного, чи принаймні я так думав.

Про Мері знали всі, з ким я коли-небудь співпрацював, адже вона завжди ходила разом зі мною на всілякі зоходи за нагоди дня народження чи ще чогось такого. Я не міг дозволити, щоб і про мою дитину хтось дізнався, бо тоді вони б мали вплив на мене і могли заподіяти якусь шкоду Мері та моїй дитині.