Частина 2

119 13 2
                                    

Від лиця Ханни

Крики... крики були наче дитячі.

Я вагалась чи варто мені виходити на вулицю та перевірити мою теорію. Але все ж таки я наважилась та взувши мої кросівки, вийшла із будинку. За кілька метрів від мого білого парканчику я побачила дівчинку.Маленьку дівчинку, яка, ймовірно, заблукала. Або ж втікла.

Отже, я вирішила дізнатись в неї,що трапилось і чому вона тут одна. На вигляд їй було не більше шести років, але я можу помилятись.

-Хеей, малеча, ти заблукала чи як? - і тільки зараз я помітила, що маленька плакала, наче немовля, яке зголодніло.

-Я..я здається так, я лише вийшла із будинку подивитись, я не хотіла так, він буде сердитись, я не хочу його розчаровувати...-досі плачучи швидко говорила дівчинка.

-Гаразд, гаразд, ходімо зі мною і ми у всьому розберемось,добре? -я не знаю чи зможу вирішити її проблему, і якого біса вона робить одна без нагляду на вулиці?

Здається,вона вагалась, але невдовзі вклала свою крихітну ручку в мою долоню, яку я раніше їй запропонувала.

Ми зайшли до будинку і тільки зараз я побачила, що у дитятки брудний одяг та розбиті колінка.

-Божечки, що ж з тобою трапилось, дитинко? -я мала надію,що до цього не причетний той, кого вона так боялась розлютити чи засмутити.

-Я просто хотіла привернути його увагу, він ніколи зі мною не грається..- мені стало сумно від її слів, адже мені було це знайомо більше, ніж хотілось би.

Хоч мій батько і любив мене всім своїм кам'яним серцем, проте побавитись з ним чи зробити так, щоб він прочитав мені казочку наніч було незвіданим щастям для мене.

-Як тебе звати, маленька? - говорила я із сумом,але старалась робити так, щоб вона цього не помітила.

-Мене всі звуть Лалі, але моє повне ім'я Лоліта. - вона така мила дівчинка....

-Треба знайти якийсь одяг для тебе, Лалі. - подумки я вже перерила всі свої коробки, які, до речі, я ще не розклала.

Із речей все, що могло підйти для Лалі було лише одне платячко, яке подарувала мені бабуся, а я взяла його із собою, бо це була найдорожча для мене річ від неї.

З цією думкою, я залишила Лалі на дивані та попрямувала до сходів, які вели на другий поверх

Чорне, біле і крапля червоногоWhere stories live. Discover now