♪2♪

35 4 0
                                    

Прокинувся Чімін у кімнаті з білими стінами. Також з запахом медикаментів.
-Техьон?
Спитав тихим голосом Чім.
-Він скоро прийде.
Почув хриплий голос Чімін. Він озернувся і побачив.. Мін Юнгі... Чімін був в шоці.
-А де Те?
Спитав Чімін
-Якого чорта лисого я маю знати?!
Нагрубив Чіму Юнгі.
*Мда.. Сама вихованість*
Подумав Чіма.
-Чімааааа!
Налетів на нього з обіймами Техьон.
-Задавиш!
Крикнув Чімін.
-Вибач. Ну як ти?
-Все добре. Я піду на уроки.
-Які уроки? Уже 18:57!
Сказав Техьон.
-О боже! Мені треба прямо зараз на роботу!
Вигукнув Чімін.
-Яка блять робота?!
Сказав Гук,якого Чімін не помітив.
-Тобі треба постільний режим.
Уже спокійніше мовив Гук.
-Дякую вам за все,але мені треба іти.
Сказав Чіма і спробував піднятися. Проте нічого не вийшло. Живіт дав про себе знати. Він застонав і опустився назад.
-Ну що? Далеко пішов?
З насмішкою сказав Юнгі.
-Юнгі! Будь такий добрий і завалися!
Гаркнув на нього Те.
-Чімі я тобі допоможу)
Сказав Те і взяв Чіміна під руку допомагая вставати. Чімін крехча став підніматися тримаючись за живіт одною рукою.
-Те, допоможи мені дійти до роботи.
Просить Чімін.
-Ні. Чонгук був правий. Тобі треба додому у ліжко.
-Ага. Вот тільки якщо я прийду додому без грошей то можна зразу в могилу.
-Чімі давай я тобі дам гроші?
-Нізащо Те. Я не візьму у тебе гроші. Мені просто треба на роботу.
ТеТе довго не погоджувався. Але здався і вони пішли в кафе.
-Я тобі дуже вдячний Те). До завтра!
Сказав Чім.
-Ти колись себе угробиш. Бувай Чімі)
Упрікнув його Те. Вони обнялися і розійшлися. Чім пішов обслужувати столики.
-Доброго дня. Ви вже вибрали замовлення?
Вічливо спитав Чімін і посміхнувся. Він стояв напроти столика де сиділи не дуже адекватні і трезві чоловіки.
-Ди..ік.
Сказав один з неадекватних чоловіків. Чіма дістав блокнот і готовий був записувати.
-Я готовий вислухати ваше замовлення.
Вічливо сказав Чімін.
-Дй свй номер телеона.
Незрозуміло попросив він телефон у Чіміна.
-Вибачте. Ви вже вибрали,що будете замовляти?
Проігнорувавши питання спитав Чім.
-Ти шо глухй?! Вн порпосив номер!
Почав кричати інший чоловік.
-Вибачте. Проте я номер не даю. Ви з замовленням вирішили?
Чоловіки почали вставати і уходити. Чім уже видихнув,як той неадекватний чоловік який просив номер схопив його за руку і потягнув до виходу. У Чіміна очі по п'ять копійок. Він почав вириватися і кричати. Проте всі в кафе його ігнорували.
-Пустіть мене! Що ви робите?!
Кричав Чімі
-Заспокойся. І не рипайся.
Відрізав чоловік. Вони вийшли з кафе і чоловіки направилися кудись в сторону гаражів.
-Пустіть мене! Якого чорта?! Відпустіть мене негайно!
Незвертаючи на те,що чоловіки були не трезві хватка була сильна.
-Ви не почули,що вам сказали?
Почули вони голос за спиною. Чіміну цей голос здався знайомим. Мін Юнгі...
-А ти щ хто ткий?
П'яним голосов спитав чоловік,що тримав Чіму.
-Той,хто допоможе вам навідати лікарню:)
Чоловіки перезернулися і вирішили уйти. Бійню їм завтівати не хотілося. П'яною походкою вони пішли в іншу сторону.
-У тебе що,магніт який притягує невдачу?
З насмішкою спитав Юнгі. Чімін піджав губи і промовчив. Юнгі хмикнув.
-Ладно. Пішли я тебе додому проведу. Ато ще машина задавить тебе.
Чімін опустив голову і кивнув.
-Ну. Розказуй.
Сказав Юнгі
-Що розказати?
Не зрозумів Чімін.
-Мда... Чому той... Як там його? Джек! Да. Чому той Джек до тебе лізе? І чому здачу не даш?
-Не знаю. Я два роки тому перевівся з минулої школи. І як тільки я прийшов у їхній клас він зі своєю компанією стали знущатися з мене. Вони говорять,що я товстий,що у мене страшна посмішка,що я не гарний.
Але це не важливо. Дякую тобі за допомогу Юнгі)
-Шуга.
-Що?
-Називай мене Шуга.
Чіма посміхнувся. Хлопцю підходить цей псевдонім. У нього дуже бліда шкіра.
-Добре Шуга. До завтра.
Попрощався Чімін так як вони вже дійшли до його дому.
-Бувай Чімін.
Шуга розвернувся і пішов в протилежну сторону засунувши руки в кишені. Чімін зайшов в під'їзд і його осенило. Він не приніс гроші... Чімін видихнув і спробував тихо пройти мимо п'яних батьків але...
-Де бабло?
Батько його помітив...
-Я... В.. Вибач..
-Де баб..ік..ло?!
-Я н..не приніс...
-Ах не ік..ринс значть?!
В наступну секунду пролунав удар. Чімін упав на підлогу і вдарився головою. Потім ряд ударів ногою в живіт і батько пішов п'яною походкою знову бухати
*Да бля.. Вони дістали в живіт бити. Немає інших частин тіла?!*
Думав Чімін поки ставав. Він дійшов до кімнати і зразу закрив двері на замок.
*Твою мать*
Він сів на ліжко, дістав старий блокнот і витягнув з нього ,,спутник". Закатав рукава і на зап'ясті нові порізи. Чімін зробив 47 порізів, замотав руку бинтом і ліг спати.

Ну як вам?). 793 слова). Сподіваюся вам подобається. З любов'ю автор💗

Ти мій всесвіт🌌Where stories live. Discover now