Ми почали їхати, але ми були останні. Дорогою він розпитував про моє життя, так як ми не бачилися років 5. Я розповідала, запитувала у відповідь. ( Але в голові були думки: - якось не правильно це. Я поїхала з командою суперників, залишивши моїх хлопчиків наодинці. А якщо вони мене побачать? А що я їм скажу?) Він різко зупинив машину і подивився на мене:
- я сумував за тобою) - тихо сказав він.
Я сиділа мовчки і дивилася вперед. Він поклав свою руку мені на бедро. Я була в короткій сукні. Я хотіла її прибрати, але не змогла, бо він був сильніший в разів 5 від мене, якщо не 10.
- не бійся, маленька, я не зроблю тобі боляче - промовив він.
Я вже тисячу разів пошкодувала про свій вибір, і хотіла розплакалася, але він забрав свою руку, яка була в два рази більша за мою. І ми поїхали до клубу. Ми приїхали, він припаркувався, вийшов з машини, і відкрив мені двері я вийшла і ми пішли в середину. Ми знайшли своїх і підсіли до них. Вони сиділи і вже пили свої коктейлі.
- ти щось будеш? - запитав у мене Назар?
- ні - відповіла я.
- не хвилюйся, я заплачу, - сказав мені Андрій, якому я явно сподобалася. Я помітила що Назар почав трохи дратуватися:
- можливо вина? - запитав він у мене.
Я не відповіла і він позвав офіціанта:
- добрий вечір, ви вже визначилися з замовленням?
- так, мені стакан віскі, а дамі червоного вина, напівсолодкого.
- добре, зачекайте пару хвилин, зараз все принесу - відповів офіціант і пішов.
Ми сиділи за квадратним столиком на диванчиках. Я сиділа між Назаром і Андрійом. Я помітила яка напруга з'явилася між схопцями, тому я ще трохи посиділа, випила вина і пішла на танцпол до інших. Хлопці залишилися, і почали щось між собою говорити, Назар був дуже злим, але я не робила вигляд що просто веселюся. Я трохи втомилася і пішла до барної стійки і сіла на стілець, щоб трохи перепочити. Тим часом розмова за столиком:
- можеш навіть не мріяти про неї - сказав Назар своєму другові.
- чому це? Хай сама обирає з ким їй бути! Вона не твоя річ.
- вона вже давно вибрала, МЕНЕ - злісно відповів Назар і потягнувся до свого стакану.
Тим часом Андрій встав і пішов до мене, але по дорозі помітив що біля мене стояв якийсь хлопець і щось мені розповідав. Назар теж хотів підійти до мене але зупинився біля Андрія і ніби завмер. Я сиділа за стійкою і пила свій коктейль, поки той хлопець щось мені розповідав. Але мені було не цікаво. Він помітив це і сказав: - пішли зі мною?
Я була вже випивша, але не п'яна, ну все-таки погодилася, він допоміг мені піднятися з височенного стільця і вже збирався вести мене до виходу, як тут втрутився Назар:
- вона з тобою нікуди не піде!
- ой, а що? Це ваша? - сказав хлопець і пішов. Я в нерозуміючи що тільки що відбулося взяла Назара за руку і повела танцювати, але він сказав:
- ти напевно втомилася? Пішли поселимо?
Я була не проти і ми пішли. За столиком сиділа команда, вони пили алкоголь, курили кальян і мені на оці попався білий порошок. Я шопотом запитала у Назара, який попивав свій напевно 10 стакан віскі:
- це що? Наркотики? - шопотом не вийшло і це почули всі.
- да, а тебе це дивує?
- ну ви ж нібито спортсмени) - з сарказмом промовила я.
- та я тебе прошу, думаєш спортсмени ведуть правильний спосіб життя? Так, але не всі. Так що не дивуйся. Було вже годин десять ночі і мене вже клонило в сон, я зперлася на плече Назара і закрила очі. Але раптом відчула а на своїх ногах чіюсь руку що гладила їх, але мені вже було всеодно. Я заснула.
