Я прокинулася рано, Назар ще спав, я вирішила зробити йому приємно і приготувати сніданок. Готую я дуже смачно. Я вирішила готувати млинці - швидко та смачно. Я спустилася на кухню і почала готувати, я намагалася не розбудити хлопця, але в мене погано виходило вести себе тихенько. Я вже майже приготувала тісто, але мені ще потрібен був цукор, він лежав на полиці зверху, і я не можна його дістати, але раптом я відчула когось біля мене. Це був Назар, я все-таки його розбудила. Від однією рукою взяв мене за талію а іншою дістав мені цукор.
- тобі допомогти, принцеска?
Я розвернулася до нього, і побачила красунчика з оголеним торсом, його кубики це щось. Я дивилася то йому в очі то на його кубики.
- ні, не потрібно, сідай і чекай, я скоро закінчу.
Він сів на стілець навпроти мене і пильно спостерігав за моїми діями.
А я тим часом вже доробила тісто і почала пекти млинці, перший, другий, третій... і так я і закінчила.
- все, готово)
Я розвернулася в сторону Назара, але він вже стояв біля мене. Наші погляди зустрілися, він обійняв мене і притиснув до себе. Я поклала свої руки йому на плечі, він підняв мене і посадив на стіл. Почав цілувати, я спочатку не відповіла на поцілунок, але потім не втрималася. Ми цілувалися так довго настільки нам вистачило повітря, потім я відсторонила я він нього і сказала:
- може будемо снідати, а то млинці охолонуть?
Він мовчки опустив мене на підлогу і сів за стіл. Я підійшла до холодильника дістала звідти полуницю і мед, поставила на стіл, також поставила перед ним тарілку з млинцями і чашку з чаєм.
- смачного)
Я сіла поряд з ним і почала дивитися на нього, як він мило їсть млинці. А потім і я потягнулася за одним, ми сиділи мовчки жували і от він каже:
- можливо підем сьогодні кудись? Наприклад, в кіно?
- давай краще дома щось подивимося, там сильно людно, а тут ми одні - і до мені дійшло, що я тільки що сказала. Я трохи почервоніла але він цього не помітив. - і навіщо я це сказала? Чим я думала? - було в мої думках.
Ми закінчили їсти і він каже:
- тоді поїхали в місто, купимо вкусняшок до фільму.
Ми встали з-за столу і пішли до виходу. Сіли в машину і поїхали. Їхали ми десь години півтори. За цей час я сиділа в телефоні дивилася новини і відповідала на повідомлення. А рука Назара весь час лежала на моєму бедрі. Мені вже було всеодно на це. От ми вже в магазині, ходимо по рядах і вибираємо що ми будемо сьогодні їсти. Я поклала желейки, він чіпси, я взяла попкорн. Проходячи крізь ряд з алкоголем він взяв булилочку вина. Я з недорозумвнням подивилася на нього:
- хай буде - ясміхнувся і сказав він.
Ми набрали ще різної їжі і пішли на касу. Він швидко розплатився і ми пішли до машини заносити куплене. На годиннику 12:46. Ми були в магазині близько години.
- принцеска, а я вже і зголоднів, може зайдемо кудись перекусити?
- пішли. - він взяв мене за руку і ми пішли в найблищу кафешку. Ми зайшли, сіли за столик, нам принесли меню і ми почали обирати. Назар обрав якийсь суп і стейк, а я салат. Так, просто салат.
До нас підійшов офіціант і ми замовили. Поки чекали говорили про щось. Нам принесли наші страви ми поїли і пішли до машини. Сіли в машину і поїхали додому до хлопця. Дорога знову зайняла багато часу. Я написала батькам, а потім заснула. Прокинулася біля дому в машині. Я спіймала на собі погляд Назара, усміхнулася, і хотіла вийти на вулицю, але я не змогла відкрити двері.
- а ми що? Тут сидіти будемо? - запитала я.
- ні, звичайно, ти поцілуй мене і відразу ж підемо.
Я була здивована такій пропозиції, і помотала головою.
- ні, я не хочу.
- ну тоді будем сидіти тут)
Я ще раз подивилася на нього, закатала очі, усміхнулася і сказала:
- так не чесно.
- всього один)
Я поцілувала його в щоку.
- не рахується
- ти не уточняв!
- ну тоді ще один) - і показав пальцем на свою щоку.
Я нахилилася поцілувати його в щоку, але він різко повернув голову і наші губи торкнулися. Він почав мене цілувати. Я відповіла на поцілунок, але він був не довгий.
- все можемо іти?
Він розблокував двері я ми вийшли з машини. Забрали наші покупки, ну як забрали, там був лише один пакет, Назар взяв його і ми пішли в будинок. Далі буде....
