Мої співмешканці люб'язно попросили пройти до кімнати із заплющеними очима й побути там трохи, бо вони ще не встигли, як слід, підготуватися до вечірки. Я була не проти, оскільки хотілося змінити одяг, що наскрізь пронизаний вечірньою осінньою мрякою.
"В піжамі вийти, мабуть, буде грубо... Це ж все таки вечірка. Як взагалі треба вдягатися на вечірку? Такий варіант точно буде занадто урочисто для святкування в домашніх умовах... А цей костюмчик досить гарно виглядає і зручний," — бурмотіла я собі під носа, обираючи вбрання.
Одягнувшись, зав'язавши високого хвоста (а то на вулиці волого і я виглядала, як пухнаста квітка кульбаби), взяла телефон, щоб занотувати декілька ідей для майбутніх оповідань.
Полюбляю писати коротенькі історії, на які мене надихають перехожі на вулицях, герої з фільмів та книг, розповіді знайомих та інші цікаві, на мою думку, дрібниці. Вже маю в своєму арсеналі оповідання про хлопчика, який не знав, що він робот. Натхнення прийшло від спостереження за Бенедиктом. Він завжди такий акуратний, пунктуальний і правильний, що мені захотілося трохи пофантазувати на його рахунок. Вийшло досить миле і кумедне оповідання. Планую ще створити серію невеличких фанфіків про Бена та Микиту, але кожного разу сміюся і відкладаю написання на потім.
Нащо мені це? Тренуюся підмічати деталі, описувати події та персонажів, стисло та зрозуміло передавати суть. У майбутньому хочу працювати в якомусь авторитетному виданні й привертати увагу людей до проблем у сферах екології, політики, економіки та соціології. Пам'ятаю, як малою розглядала татові газети та мамині журнали і мріяла, що колись написані мною важливі слова будуть так само естетично утворювати колонку, хвилюючи думки мільйонам читачів по всьому світу.
Мою подорож по дорозі спогадів перервав стук у двері й енергійний голос Микити:
"Сусідонько! Ми вже все підготували і ти маєш офіційний дозвіл на вихід, коли будеш готова!"
"Оце його"сусідонько"..." — усміхнулася я.
Першим, що привернуло мою увагу була безліч теплих вогників на стінах, які миттєво заворожили лагідним мерехтінням. Від приємного подиву шкіра вкрилася мурахами, а на обличчі застиг вираз відвертого дитячого захвату.
Рухаючись поглядом далі, побачила гірлянду в два яруси з трикутних прапорців, літери на яких складалися в "WELCOME HOME".
ВИ ЧИТАЄТЕ
Арета
RomanceІсторія про те, як події одного дня можуть координально змінити життя. Звучить банально? Головна героїня б з Вами посперечалася! Їй довелося зіштовхнутися із проблемами самоідентифікації та прийняття себе, почуваючись самотньою, зрадженою й розгубле...
