Далі ми усі розій шлися по різних кімнатах. Я зробила усі ванні процедури і впала ( так імено впала ) на ліжко. Після того я була змушена встати, вимкнути світло і повернутися до ліжка. Ось поясніть мені чому я не можу вимкнути світло думкою?
Насправді я лягла і почала роздумувати все що сталося за останні дні.
Чому я така везуча в душках? Хоча можливо мені навіть повезло Фін хороший хлопець. Та що це зі мною? Я ж завжди була у нього закохана. Чому зараз я не відчуваю щастя? Чорт!
*Спогад*
Я- привіт всім.....
Я зробила невелику паузу
Вчителька- ну говори далі
Я- я я
Вчителька- усе гаразд
Я- мене звуть Майя. Раніше ми з Мамою і Татом жили зовсім в іншій країні. Але і за деяких обставин я переїхала до тітки і тепер я буду учитися з вами!
Я почула оплески і мені стало лекше
Вчителька- сідай на любе вільне місце
Я сіла до якогось хлопчика, почався урок і він тихо до мене заговорив
?- гарна промова
Я- дякую, а як тебе звати?
?- я Фін
Я- мене Майя звуть
Фін- приємно
*Спогад закінчився*
Таааааак я пам'ятаю цей день після нього від Фіна не було проходу. Хах а потім від мене не було проходу. Як зараз пам'ятаю як по ньому сохла, до нестями прям. Це так дивно ще пару днів назад я не знала куди себе подіти від почуттів до нього а зараз?
Чому все так тяжко? Все хватить треба лягати
09:13
Я не знаю чи спала я чи всю ніч думала. Думала про себе, свої почуття, думала про Фіна і Седі. Чому я думала ще й про Седі? Я сама не знаю чому? Це питання я задаю собі вже який раз, та ми всі розуміємо що як тільки вона появилася у моєму житті все змінилося. Що я відчуваю до кожного?
О 09:25 я все таки встала з ліжка і спустилася униз. На кухні я знову побачила Седі.
Я- чому ти завжди встаєш раніше всіх?
Дівчина просто обернулася на звук, пару секунд подивилася на мене і знову обернулася до плити.
Седі- незнаю, привичка.
Я- а о котрій ти встаєш?
Седі- десь о 7. Насправді я сама незнаю навіщо так рано. Напевно ця привичка з дитинства.
Я- з дитинства?
Седі- ти будеш яїшницю з биком?
Я- не відмовляюся.
Седі- так, з дитинства! Моя мама була вельми дивною жінкою. В нас у дома були щось по типу будильників, а біля цих будинків був папірець що ти маєш зробити коли будильник задзвонить. Наприклад стоїть будильник і там пише: погудувати собаку. Так от якщо ти дуже довго вставав або щось робив то ти просто не встигав погудувати собаку бо через хвилину дзвонить другий будильник.
Я- а якщо ти нічого не робила?
Седі- наказували. Все залежило від того що ти зробив якщо пропустив одне завдання то три удара. А якщо нічого не зробив.....
Я- то що?
Седі- в мене в сім'ї було 3 сестри мама і тато. Так от одного дня коли мені було десь 8 років старша сестра нічого не зробила а пішла гуляти. Мама взяла її за волосся і відвела у підвал. Пізніше мама нам скала що сестра переїхала в інший дім до баби і діда.
Я- о боже.
Я підійшла до Седі і обняла її.
Я- тобі не боляче розказувати таке?
Седі- ні усе гаразд, я вже привикла. Я не дуже пам'ятаю сестру тому мені не тяжко про неї розказувати!
Я- співчуваю.
Седі- сказати чесно ти перша кому я це розказала і справді відкрилася.
Я просто сильніше прижала її до себе.
