Я- чого так дивиться?
Седі- а ой ти вже закінчила?
Я- як говорила моя вчителька " Ти що у мріях літаєш? Давай вертайся з космосу! "
Седі- хах так ти права щось я задумалася.
Я- буває
Я поставила на стіл перед нею каву і яєшню з биком.
Седі- дякую
Я- нема за що.
Ми почали їсти і говорити. Пізніше я зібрала речі і поїхала додому на таксі. Звісно перед цим я зі всіма попрощалася.
Наступного дня о 12:09
Я проснулася в лікарні а біля мого ліжка на кріслі спала Міллі а чуть по заду на дивані Фін. Я почала оглядатися в кімнаті як тут в двері зашла Седі з трьома баночками соку в руках.
Седі- о ти вже проснулася?
Я- як бачиш.
Фін- дайте поспати.
Я- я точно тобі не мішаю?
Фін- та ні.
Ми з Седі переглянулися і посміхнулися один одній.
Фін- А ой стоп.
Як тільки Фін почав говорити він гепнувся з дивану.
Фін- блять 🤬
Седі- ай яяй як не стидно Фін.
Міллі- що тут робиться?
Я- о спляча красуня проснулася.
Міллі- на себе подивися
Я- по факту
Фін- Майя а якщо серіозно ти хочаби щось пам'ятаєш?
Я- я тобі більше скажу я все пам'ятаю. Ну може не все але велику частину.
Тут в палату зайшов лікар а за ним поліція.
Поліцейський- так молоді люди попрошу вийти. Зараз ми будемо допитувати вашу подругу.
Фін- звучить страшно.
Седі- тримайся
Міллі- ага
Все це вони говорили виходячи. Дівчина поліцейська підійшла і міді на крісло а її нопарник стояв і чекав щоб записати на диктофон.
Дівчина поліцейська - Д. П
Її напарник - Н
Д.П- як себе почуваєш?
Я- та нормально
Д.П- зрозуміло. А не могла б ти розказати нам що вчора сталося і куди міг втекти той хто це зробив?
Я- ну
*Спогад*
Я сиділа вдома і дивилася серіал. Тут я почула звук ніби хтось кнув камінцем мені у вікно.
Я- що це? Ех напевне здалося.
І знов, знову. На цей раз я не витримала і підійшла до вікна.
Подивившись туди я побачила чорний силует недалеко від будинку.
Я- що за
Я стояла ще десь хв 5 і просто дивилася на нього а він дивився на мене але зовсім не рухався.
Я- іду подзвоню комусь
Я відвернулася на секунду взяла телефон і знову подивилася у вікно він стояв ще блище.
Я- ЧОРТ.
Я швидко набрала 911 на телефоні і почула гутки.
Рятувальна служба - Р.С
Р.С- 911 я вас слухаю.
Мені стало легше і я спокійним голосом сказала.
Я- можливо це прозвучить дивно але якийсь дурак стоїть перед моїми вікнами і дивиться на мене.
Р.С- продиктує будь ласка ваш адрес.
Я- а так звісно ******** квартира 34
Р.С- угу, як давно він там стоїть?
Я- незнаю я почула як хтось кинув камінцем в моє вікно потім виглянула а там він.
Р.С- це не можуть бути ваші друзі?
Я- Ем не думаю вони таким не займаються та й живуть далеко.
Р.С- цей хтось досі просто стоїть?
Я- так але пару хв назад коли я пішла за телефоном щоб вам подзвонити він підійшов блище.
Тут телефон впав з рук і я опустилася щоб підняти його.
Я- чорт
Я підняла телефон і продовжила говорити з деспечером
Р.С- все гаразд?
Я- Ем так вибачте телефон впав. Стоп що?
Р.С- що сталося?
Я- все гаразд, але він чи вона пропав.
Р.С- що?
Я- пішов напевне.
Р.С- це добре, але не могли б ви на останок всі двері та вікна провірити?
Я- я одна дома я ж не дура щоб двері відкритими залишати!
Р.С- просто провірте.
Я- Ем ну гаразд.
Я пішла до вхідних дверей дьорнула за ручку але двері відкрилися
Я- що
*Спогад закінчився*
Д.П- а що далі?
Я- мені пошепотіли на вухо а потім крик, телефон падає і удар каструлею мені по голові.
Д.П- ти пам'ятаєш що він сказав?
Я- Ем по-моєму щось по типу " Ось і прийшов твій час "
Д.П- а раніше щось таке ставалося?
Я- так якось мене схопили в лісі на днях.
Д.П- розкажи
Я розказала ту історію і Д.П сказала......
