королівство спалених зеркал / monari

2

З тяжкістю я приходжу в себе , відчуття скутості , ніби мене здавлює щось , з кожною секундою все тужче й тужче . В момент давка стала майже невитримною , ніби зараз мої кістки почнуть лопатись .. Я відкрила очі , від болю на них забрались сльози, хотілось кричати від болю ...

- все ! Досить ! Вона не здатна вирватись .

Я підняла голову, почувши багато охів , здивованих вскриків . Я побачила перед собою сотню людей , від панів до метежників , всі з жахом дивились на мене ...

Поряд , на хресті , прив'язали мою матір , і обох сестер .. дерев'яні хрести , до яких , на кожному рукаві були прив'язані кінцівки найрідніших мені людей . Мати , ніби була непритомна , дивилась собі під ноги , і здавалося , її голову тримала лише мотузка жадібно вгрищаюча своїм плетенням їй в шкіру ..

- Мама ... Сестри мої .... Господи ....

- не згадуй ім'я Господа Бога , клята відьма !

- ви ! Іроди!

- дорогі поддані мої ! Сини Господа нашого ! Ці жінки , відьми ! Що Матір їх , Тореодора , що виявилось і її Старша донька ! - з захвотом собою , і гордістю говорив пастир .

Всі з охом і гулом дивились на мене , стакаючу кров'ю .. і слізьми ...

З толпи почались голоси ..

- кажуть вона спалила десяток дружини короля ! Мушкетерів !

- ця сім'я завжди дбала про нас ! Пощади ! Пощади жінкам !

- вони відьми ! Вони несуть жах і руїни !!

Я побачила в перших рядах його ...
Сльози в мить стали кривавими . Я хотіла підійти до нього , аби подивитись в ті очі , очі людини що хотіла обручились зі мною, і після , випустила в мене стрілу , повіривши а те , що я відьма ...
Але ... Той вогонь ... Звідки він був ? З мене ! То , я маю в собі вогонь !? ...
Ніби почитавши мох думки , моя матір підняла голову , в її очах я побачила найпекельніший біль ...
А через секунду, її ледве чутний голос ...

- Пробач мені Алісон ... Я повинна була тобі розповісти ... Пробачте мені , мої дівчатка ...

- досить балачок ! Підпалюйте !

В мить , навколо них спалахнув вогонь ...

- Нііі !! Досить ! Моя сім'яяя!!

В огонії я почала істерично кричати в сльозах ...
Вогонь дійшов до їх ніг , а далі , крики ... Крики моїх найрідніших людей , я бачила як вони горять , як їх шкіра злазила з плоті , як вони горіли ...