королівство спалених зеркал / monari

5

Окутою ковдрою я просиділа ще декілька хвилин , в надії що саме коли я встану з ліжка , той ідіот не зайде в кімнату , й на свою радість не побачить мене в одній лишень тонкій , напів прозорій сорочці .
На диво , піднялась я з більшими силами , а ніж в минулий раз , та й майже не похитнулась .
Босі ноги стояли на все тому ж темному килимі , який мерехтів дуже дивно , ніби зіркові артерії розбігались з під моїх ніг по всьому килимі , поступово зникаючи ...

Зібравшись з думками я поклала рискати в великій купі рівно випрасуваного одягу , від якого приємно пахло якимись квітами .

З усього різноманіття одежі я дістала не пишну , темно червону сукню , чорний, шкірякий корсет та красиву спідню білизну . В голові пробігла думка ...

- я все життя , по суровим правилам "статної жінки " я одягалась в вишукані сукні ,шовкові рукавички , корсети вишиті срібними нитками , на які я й моя мати важко працювали , а все для чого ? Для того щоб люди навколо бачили в нас вишуканих жінок , статніх, добре вихованих по всіх правилах високо класу .
Все життя я бажала одягатись так , як того хотіла я , а не суспільство , а ці слова .." жінка повинна виглядати так , щоб чоловік вибрав з сотні саме її"
Так чому ж я тепер , маючи повну свободу від цього , будучи вигнанцем вищого суспільства , кривава відьма в їх очах , буду і далі страждати від цих ланцюгів суспільних правил ?!
Ну ні ! Я не стану і тепер точити себе заради когось , та захмарних історій о чоловіках, які змінять моє життя на краще , головне плестись під їх сопілку .
Відкинувши ту кляту сукню , я вхопила білу об'ємну сорочку з широкими рукавами епископного крою , шкіряний корсет що еротично підняв груди в напів ростібнутій сорочці, вузькі , високі брюки. Поряд лежала стара скриня інкрустована дивними яскраво помаранчевими кристалами з хаотичними , та не зовсім рівними граньми ..

- я ніби ... Бачила її вже десь ...

- саме так .
Я різко обернулась, побачивши в дверях господарку дому .

мс.М: Вибач люба , я зайшла без стуку .

- Нічого , заходьте .

мс.М: Дякую. А що до цієї скриньки  ...
Можливо ти бачила її в своєї матері , адже вона була саме її , та років 10 назад , твоя матір сховала її в лісі впоїних душ , та залишила на могилі твоєї бабусі Агнеси .
Можливо ... Вона знала що колись ти її сама знайдеш ..