Мы же еще увидимся?

10 часть

І ти чуєш Венздей!?
Т. - Це що Венздей?
К - Здається, так.
Венздей бігла в лісі і кричала ім'я Юджен, ти одразу встала і побігла за нею. І ось ти бігла і чуєш монстра, у тебе серце в п'яти пішло, і тут ти обертаєшся і бачиш ЙОГО. Ти стоїш і думаєш, що це кінець, але він тікає, що?
Ти була в шоці, але ти швидко побігла до Венздей та Юджена, і кажеш:
Т – Що з ним? Венздей він хоч живий?
В. – Я не знаю.
Після цих слів в очах потемніло і ти зомліла.

Прокинулася ти вже вранці, і тут до тебе заходити Венздей.
В. - Вставай, батьки скоро приїдуть.
Т. - Щас..
Ти встала і пішла вмиватися і одягатися, вам можна було одягати все, що захочеш сьогодні, то ти одягла:

І вийшла надвір, там уже були всі. Ти підійшла до дівчаток.
Т - Привіт
Е – Привіт, як самопочуття?
Т - Та начебто нормально, а як Юджин?
В - У комі. Господи ось і наші батьки Т/І.
Ти обернулася і побачила їх, ви підійшли до них.
М. - Т/І, це ти... - сказала здивована вона - моя дорога нарешті ми тебе побачили.
Г. – Моя хмарка номер 2, це ти.
Вони обійняли тебе, і також обійняли Венздей.
В. - Дорогі мої батьки, чому ви не говорили, що ми сестри.
М. - Венздей давай потім.
Ти взяла і пішла на балкон, і ось до тебе хтось підходитиме і це, Ксав'є.
- Привіт відьмочка.
Т. - Привіт...
- Що стоїш тут? До тебе наче батьки приїхали.
Т. - Так просто стою, Ага тільки я їх толком не знаю. До речі, а твій батько так і не приїде?
К – Так. Буду знову один.
Т - Один ти точно не будеш, я проведу з тобою усі ці дні.
- А як же твої батьки?
Т - Все рівно вони будуть тільки біля Венздей, то я буду з тобою))
- Твоя посмішка це щось прекрасне, дякую що будеш поряд. - Він обійняв тебе.
Ось минуло кілька годин, ваші батьки пішли до директора, а ти залишилася з Венздей.
- А ти ще спілкуєшся з Ксав'є?
Т - Так, а що?
В. - Просто я підозрюю що саме він Хайд.
Т – Це безглуздо.
- Це правда.
Т. - Хочеш вір, але я пішла.
Ти розвернулась і пішла до Ксав'ї в гараж.
Т - Привіт, Ксавьє
К - Ой, привіт Т/І. А що ти тут робиш, ти маєш бути з батьками?
Т - Так, але.. я пішла і за Венздей, вона думає що ти Хайд.
- Ти ж не віриш?
Т. – Звичайно.
Ви розмовляли і тут:
Т. - До речі, ти вже намалював, ту яка тобі снитися?
До - Так...
І тут річ зриває полотно і там твій портрет.
К - ....
Т. - Це чудово та красиво.
До - Дякую.
Ти дивилася тільки на картину, і тут хтось тебе обіймає і ти бачиш Ксав'є. Він взяв і обійняв тебе міцно ви так стояли хвилини 5
Т. - Відпусти мене, бо задушиш.
- Я не коли тебе не відпущу.
І тут до вас заходити...

Русская версия

И ты слышишь Венздей!?
Т. - Это что Венздей?
К - Кажется, да..
Венздей бежала в лесу и кричала имя Юджен, ты сразу встала и по бежала за ней. И вот ты бежала и слышишь монстра, у тебя серце в пятки ушло, и тут ты оборачиваешься и видишь ЕГО. Ты стоишь и думаешь что это конец, но он убегает, что?
Ты была в шоке, но ты быстро побежала к Венздэй и Юджену, и говоришь:
Т - Что с ним? Венздей он хоть жив?
В. - Я не знаю.
После этих слов в глазах потемнело и ты упала в обморок.

Прокинулася ти вже вранці, і тут до тебе заходити Венздей.
В. - Вставай, батьки скоро приїдуть.
Т. - Щас..
Ти встала і пішла вмиватися і одягатися, вам можна було одягати все, що захочеш сьогодні, то ти одягла:

И вышла на улицу, там уже были все. Ты подошла к девочкам.
Т - Привет
Е - Привет, как самочувствие?
Т - Та вроде нормально, а как Юджин?
В - В коме. Господи вот и нашы родители Т/И.
Ты обернулась и увидела их, вы подошли к ним..
М. - Т/И, это ты... - сказала удивлена она - моя дорогая наконец то, мы тебя увидели.
Г. - Моя тучка номер 2, это ты.
Они тебя обняли, и также обняли Венздэй.
В. - Дорогии мои родители, почему вы не говорили что мы сёстры.
М. - Венздэй давай потом.
Ты взяла и ушла на балкон, и вот к тебе кто-то подходить и это, Ксавье.
К. - Привет ведьмочка.
Т. - Привет...
К. - Чо стоишь тут? К тебе вроде родители приехали.
Т. - Да так просто стою, Ага только я их толком не знаю. Кстати а твой отец так и не приедит?
К - Да. Буду опять один.
Т - Один ты точно не будешь, я проведу с тобой все эти дни.
К - А как же твои родители?
Т - Все ровно они будут только возле Венздэй то я буду с тобой))
К. - Твоя улыбка это что-то прекрасное, спасибо что будешь рядом. - он обнял тебя.
Вот прошло пару часов, вашу родители пошли к директору, а ты осталась с Венздэй.
В - А ты еще общаешься с Ксавье?
Т - Да, а что?
В. - Просто я подозреваю что именно он Хайд .
Т - Это глупо.
В - Это правда.
Т. - Хочешь верь, но я пошла.
Ты развернулась и ушла к Ксавье в гараж.
Т - Привет, Ксавье
К - Ой, привет Т/И.А что ты тут делаешь, ты должна быть с родителями?
Т - Да, но.. я ушла и-за Венздэй, она думает что ты Хайд..
К. - Ты же не веришь?
Т. - Конечно.
Вы разговаривали и тут:
Т. - Кстати ты уже нарисовал, ту которая тебе сниться?
К - Да...
И тут Вещь срывает полотно и там твой портрет.
К - ....
Т. - Это прекрасно и красиво.
К - Спасибо.
Ты смотрела только на картину, и тут хто то тебя обнимает и ты видишь Ксавье. Он взял и обнял тебя крепко вы так стояли минуты 5
Т. - Отпусти меня, а то задушешь.
К - Я не когда тебя не отпущю.
И тут к вам заходить...

Всем привет, я решила написать еще один фф только про Хроники Нарнии и на украинском. Сорри за ошибки. 💖