Її літак уже приземлився. Зібравши усі свої речі вона вийшла з літака, а потім і з аеропорту. Викликавши таксі вона вирішила витягнути навушники і ввімкнути "Sadsvit Касета", це її одна з улюблених пісень.
Таксі вже приїхало і запхавши всі свої речі в багажник вона сіла біля водія. Вона доволі добре знала тайську бо ще тоді коли вона була маленька до неї приїжджала тітка зі своєю подругою які є корінними тайками, тітки нажаль вже нема в живих але подруга тітки, наскільки відомо Мартіші живе якраз таки в Бангкоку і вона є маменим однолітком, але ніяких контактів цієї жінки у неї немає. Мартіша вже приїхала під школу і на порозі її зустріла деректриса і ще якась дівчина - Добрий день- сказала Мартіша. - Доброго- промовила деректриса - Привіт- сказала дівчина з білим волоссям, карими очима і з добіса позитивним настроєм, що дуже бісил Мартішу. - Щиро вітаю в нашій школі, мене звуть Місіс Ґрін, а це Діна твоя сусідка по кімнаті і однокласниця вона тобі все розкаже і покаже.
А так це щось на подобі школи інтернату. Є будівля школи, і ще окрема будівля гуртожитку.
Деректриса вже пішла а Діна допомогла дістати всі валізи з багажника і повела Мартішу за собою. - Наскільки ти вже знаєш я Діна, а тебе як звати?- вона посміхнулась -Мартіша- коротко відповіла вона. -Дуже красиве ім'я- з ще дужчою посмішкою сказала дівчина. - Дякую у тебе теж- відповіла Мартіша та посмішка на її лиці не з'явилась вона не любить пусті балачки. Зайві слова тільки все заплутають, так вона вважає. - Мені сказали що ти не тайка, то з якої ти країни? Я питаюсь бо я майже нічого незнаю про тебе - усмішка досі незповзала з її лиця. - З України-холодно відповіла вона. - Я тобі не сподобалась?-запитала Діна, помітичши що накожне її запитання Мартіша відповідає холодне мляво і коротко. - Ні ти що - мало не крикнувши відповіла Мартіша- я просто... ем мені... мені просто важко знаходити спільну мову з людьми, і ти мені дуже при дуже сподобалась просто я не дуже люблю пусті розмови, зате я люблю слухати ці пусті розмови, так що розкажи мені краще про школу.- видавивши з себе посмішку дуже швидко прощебитала дівчина. - Я незовсі зрозуміла що ти сказала так як ти говорила дуже швидко , але суть я зловила- знову усміхнувшись сказала Діна.- Ну що ж про школу так, я постараюсь у двох словах. - Дякую -тепер із справжньою усмішкою сказала Марта. - Школа має три поверхи, розклад уроків весить в мене, А тобто в НАС в кімнаті , вчителі доволі добрі крім фізрука я його ненавиджу - нахмурилась Діна - через те що я запізнилась на 6хв, бо хотіла перекусити, він заставив бігти 6 км . - Пхпх- тихо засміялась Мартіша. - Ага дуже смішно. ТА Я ПРОСТО ПОЇСТИ ХОТІЛА.- вигукнула Діна -Ахахаха - живіт Марти вже розривався. -Та ну тебе- захихотіла дівчина також.
Ось вони вже підійшли до їхньої кімнати, Діна дістала ключі і ніяк не могла попасти в замок. Мартіша стояла тримаючи валізи біля себе, як раптом в неї влітає якийсь хлопець -Якого біса - вигукнула Мартіша. Подивившись на цього хлопця вона перевела свій погляд на ще одного, скоріш за все його друга який щойно підбіг і почав сміятись з незграбності свого друга. - Вибач - підвівшись промовив хлопець -Будь обережніший- промовила Мартіша. І одразуш переключилась на свою подругу яка витріщалась на іншого хлопця. -Я тебе раніше не бачив- його очі дивились прямо у твої - Як тебе звати? Він виглядав ось так:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
☁️__☁️ - це означає що це думка персонажа. -☁️Доволі милий☁️- на секунду промайнуло у голові Мартіші і одразу ж пропала ця думка. - Давай швидше - промовила Діна. Діна відчинила двері і... Хлопец одразу зачинив їх рукою прямо перед її лицем. -Ти не відповіла на моє питання - з награною посмішкою промовив він- я доречі Сарават -☁️ у нього доволі дивне ім'я.☁️- подумала Мартіша. - Я не маю часу на тебе і на твої питання, спитаєш якось наступного разу - ☁️ спершу він на мене падає, потім ще хоче щось від мене, не дає пройти, і я після цього маю йому ще казати своє ім'я☁️ - подумала Мартіша
Вона не хотіла заводити нові знайомства в неї і так є вже одна нова подруга з неї цього достатньо. Мартіша не дуже любить набридливих людей.
🇺🇦___🇺🇦- це означає що герой розмовляє українською.
- 🇺🇦Гімнюк🇺🇦- промовила Мартіша.Коли знов поглянула на хлопця то він здавався їй до біса знайомим.
-🇺🇦 загаліто це обідненько🇺🇦- посміхаючись промовив Сарават.
