- Тхам тобі який чай ? - з любязністю запитала Діна.
- Зелений - Відповів він- а Саравату Чорний.
- Гаразд- посміхнувшись мовила Діна
- То як звати твою сусідку? - поцікавився Ват.
- О вона Мартіша, сьогодні зранку прилетіла до нас -з посмішкою відповіла Діна.
- Дай вгадаю вона з України?- промовив свою здогадку Ват.
- Так а ти звідки знаєш ?- зацікавилась Діна
- Тоді на коридорі вона так скажем "мовила" до мене українською.
-Він до 8років жив в Україні - додав Тхам
-А я й не знала - сказала Діна
- Мало хто про це знає - відповів Тхам
- Пхпх - захихікала Діна.
- А де власне Мартіша - запитав Ват
- Вона в нас в кімнаті за стінкою, якщо хочеш можеш її закликати.- відповіла дівчина.
-З радістю- усміхнувшись відповів Ват і попрямував у напрямок кімнати дівчат.
Pov: Мартіша
🇺🇦 Весь діалог буде україньською
- Так, одну валізу вже розібрала залишилась ще одна. Я втомилась.- почала нити дівчина-
Божечки це ж завтра в мене перший день у школі а потім ще після обіду на дистанційне, просто супер. Але нема чого жалітись я сама захотіла, закінчити українську школу і тайську школу, такшо тепер вільний час бувай я буду скучати.- розмовляла сама з собою Мартіша.
- Так от воно як - мовив Сарават спершись об двері
- І як довго ти тут стоїш? -зацікавилась Мартіша.
- То в якому ти класі будеш?- проігнорувавши питання дівчини спитав хлопець.
- А тобі навіщо.?І загаліто перед тим як заходити в чужу кімнату треба стукати- вигукнула дівчина.
- А я і не зайшов я загаліто за порогом стою- посміхаючись мовив Ват
- Секундочку, я забула спитати найголовніше питання, звідки ти бляха знаєш українську?
- Розкажу якщо будеш відповідати на мої питання - ще дужче усміхнувшись сказав Сарават
- Гаразд- зітхнувши відповіла вона
- Ну до восьми років я жив в Україні, а після смерті мого батька ми переїхали у Таїланд, так як тут уся наша родила.- доволі швидко розказав Ват
- Співчуваю, то в тебе є тільки мама- тихим тоном зацікавилась Мартіша.
-Так, але давай не просумне, відповідай написання - спокійно відповів Ват.
- Накотре, як звати? чи який клас?- хотіла уточнити Мартіша.
-Гадаю що на друге Тішо- наголосивши на її іменні відповів Сарават
- Діна сказала?
-Так- з підлою посмішкою підходив до неї Ват.
- І не називай мене Тішою- нахмаривши брови сказала вона.
- Чому це ?- дразнив її Ват
- Тому що одна людина яку я дуже цінувала і яку я не бачила вже 10 років називала мене так, тому я нехочу щоб ти мене так називав. Зрозуміло?- строгим голосом мовила Мартіша.
Очі хлопця на секунду збільшились і він одразу ж отямився, було таке враження ніби він почув те чого хотів почути все життя
- Зрозуміло Тішо-знову дражнити він її - Тепер замість тієї людини буду тебе так називати Я.- з посмішкою вигукнув він.
- Та ну тебе - дівчина вже збиралась виходити з кімнати як хлопець перекрив прохід.
-Ти ще невідповіла на моє питання - усміхнувся і підійшовши ближче до неї мовив він.
- 11-А. Довольний? - відповіла Тіша
- Так, а тепер ходи пити чай- поглянувши на Мартішу сказав Ват
🇺🇦
ВИ ЧИТАЄТЕ
Моя незграба
RomanceНаша героїня їде на навчання в іншу країну, попрямувавши за своєю мрією дитинства...