У осені очі твої...

5 - Нові рішення

Відкривши очі я побачила, що знаходжусь зовсім не вдома. Я спробувала трохи піднятись, але ця спроба завершилась лише болем по всьому тілу. Заглянувши під ковдру я побачила, що я не в своєму одязі, а в чужій чоловічій футболці. Поруч хтось лежав. Стягнувши з нього ковдру я побачила Гармаша який мирно посапував. Невже я з ним переспала?

-Денис... - він не реагував на мене, тому я доторкнулась до нього своєю рукою, - Денис, вставай.

-Ммм, що таке? Дай поспати у вихідний.

-Чому я в тебе вдома, в твоїй футболці і мені все болить?

-Вчора ввечері ми були в клубі, там на тебе напали і ти втратила свідомість. Тому ми з компанією вирішили привезти тебе до мене. Пити менше треба, то нічого боліти не буде. А зараз дай поспати.

Він перевернувся на інший бік і ліг далі досипати. А я звісно не хотіла вже спати і вирішила прийняти душ. Тепер я пахла кокосовим, але чоловічим гелем для душу та шампунем. Мені цей аромат навіть більше подобається, ніж мої мільйон баночок вдома з різними доглядами для тіла. Я знайшла гардеробну в нього і викрала всього одну футболку. Вона була мені трохи нижче бедер, люблю чоловічі футболки. Відкривши холодильник я знайшла трохи продуктів і почала готувати сніданок. Я обсмажила яйця та тости, а після бекон. На тости я намастила авокадо. Також вижала апельсиновий сік та пішла будити Дениса. На годиннику було пів 11 ранку.

- Денис, просинайся, - він не подав ніякої ознаки, - окей.

Я набрала в чашку води та вилила на нього. Від несподіванки він підскочив на ліжку і дивився на мене круглими очима.

-Аня!

-Доброго ранку, - відповіла я сміючись, - іди приймай душ і снідати. Їжа на столі холоне.

Він не хотя піднявся та сховався за дверима ванної кімнати. Знайшовши свій одяг, я швидко одягнулась та пішла на кухню чекати Дениса.

-Тобі в моїй футболці було краще чесно кажучи, - струшуючи з волосся краплі води сказав він.

-Мені теж сподобалась твоя футболка, але потрібно одягтись. Я ж не поїду додому в ній. Треба таксі викликати ще.

-Я тебе сам відвезу. Давай спробуємо, що ти приготувала. Ти ж ще нічого не їла?

-Ні, чекала тебе.

***

-Ань, у вас щось було чи ні?

-Та ніби ні. Але я вчора ж увечері відключилась, а прокинулась вранці. Як добре, що сьогодні вихідний. Але ж завтра маємо їхати у Львів на матч. Через 3 дні маємо повернутись.