Уявіть що Азірафаель трішки худіший. Я нічого не маю проти такого який він є, але мої ідеали говорять що партнери повинні бути ідеальними. Вибачте за це)
Вони й самі не знають як до того дійшло. Бібліотека Азірафаеля згоріла, і після всього, що з ними сталося, вони вирішили випити.
В будинку Кроулі Азірафаель схоже ще не був, а тому одразу оцінив інтер'єр. Схоже що демон викупив весь магазин. Алкоголю було на стільки багато, що очі виколоти хочеться. Але схоже випити вони сьогодні все не встигнуть. Після якихось там трьох пляшок, їхня тема розмови припала на їхні відносини.
- Ну ні, янголе, ти б нізащо не погодився ні обійнятися, ні тимпаче поцілувати.
- Скільки я разів маю повторювати, що ми не друзі?
- А хто по твоєму? Хіба друзі не рятують одне одному життя? Не піклуються одне про одного?
- Але як я можу не піклуватися про тебе? Я ж ангел. Така моя натура. Оберігати.
- Оберігати демона? Це вже цікаво..
Неочікувано Кроулі встав і наблизився до сидячого в кріслі Азірафаеля.
- Ну добре. Визнаю що ми друзі. Мабуть, не просто так я тобі повністю довіряю..
- О, то ти мені довірився?- спитав демон, дивлячись на Азірафаеля з дуже близької відстані.
- Ну звісно. Дивлячись на всі ті шість тисяч років, що ми знайомі... - Кроулі перебив, сідаючи навпочіпки перед ангелом.
- А зараз би ти мені довірився?
- Еее... Тааак? Ти про що? - не зрозумівши покосився на нього.
- Хочу перевірити тебе на довіру.
Демон дивився йому прямо в очі знявши свої затемненні окуляри.
Янгол схоже трошки задивився і машинально відповів позитивно.
Алкоголь схоже діяв на небесних створінь не дуже сильно, але в голові у Кроулі було інше джерело сп'яніння.
- Всань. - зробивши те саме, сказав демон. Азірафаель без жодних питань піднявся.
- Пішли. - янгол дивно на нього поглянув, але його це не дуже хвилювало. Він повів його в іншу кімнату, і судячи з обставлених меблів можна було прийняти чітку думку про те що це була спальня.
- Кроулі.. - його знову перебили.
- Якщо справді довіряєш мені, мовчи.
І янгол замовк.
- Закрий очі і сціпи свої руки.
Дивлячись на демона можна було вже здогадатися, що буде далі, але Азірафаель ніколи в житті не подумав би в такому напрямку, і зробив так, як йому сказав його друг. Але схоже не треба було йому було це робити, бо за долю сикунди він відчув на своїх зап'ястях цупку мотузку. Різко відкрив очі і з нерозумінням подивився на демона.
- Ти все ще довіряєш мені? - з невеликою усмішкою спитав демон для чогось розстібуючи гудзики на своїй рубашкі.
- Кроулі, звісно довіряю, але нащо ти... зв'язав мені руки?
- Просто скажи, коли перестанеш мені повністю довіряти, і все.
Ангел невпевненого мотнув головою в знак згоди.
Кроулі поклав свою руку поверх зв'язаних і провів вздовж них піднімаючи рукава. По шкірі пішли мурашки. Ангел нервово ковтнув затамувавши подих від якогось дивного почуття.
Демон лукаво дивився прямо в очі і вів руками вище. Незабаром руки дійшли ключиць, а Азірафаель почав здогадуватися до чого все дійде, але не сказав ні слова. Вид розгубленого ангела додавав Кроулі ще більше смішинок в очі. Коли руки дійшли мочок вух, а носи вже торкалися кінчиками одне до одного, ангел не витерпів.
- К-Кроулі, що ти робиш?
- Я вже ніби казав. - спокійно відповів демон. - Ти можеш зупинити це в будь-яку мить.
На диво ангел мовчав, відвівши погляд в бік.
Демон прийняв це як згоду і обережно примкнув до губ ангела. Азірафаель шоковано застив з широко роплюшинними очима і від неочікуваності відкрив рота, коли Кроулі облизнув його губу. А тому тільки того й треба було. Він різко поглибив поцілунок, від чого мало не зніс з ніг ангела. Зв'язані руки тіпнулися вверх у спробі хоч трошки відсторонити демона, який, схоже, зійшов з розуму. Азірафаель промичав щось не зрозуміле в губи, але демон відповів йому лише уривчастим видохом і закинув його руки собі за шию так, щоб той не міг відсторонитися. Схоже хтось починав втрачати контроль над собою.
Після всих зроблених дій, не розриваючи поцілунку, демон повалив того на ліжко.
Ангел знову хмикнув щось не зрозуміле і почувся невеличкий незрозумілий стогін. Від несподіванки навіть Кроулі розірвав поцілунок, відвівши зв'язані руки над головою Азірафаеля. Буквально лежачи на ангелі і дивлячись йому в очі він знову спитав:
- Все ще довіряєш мені?
Янгол нічого не відповів, а лише дивив ся на нього і уривчасто дихав.
- Прийму це як згоду. - і знову поцілував, все так само тримаючи руки Азірафаеля над головою.
Інша рука була зайнята вилученням зайвого одягу. Проблема була з рубашкою. Руки ж зав'язані) Тому демон без зусиль порвав її. Тільки в цей момент Ангел подав невдоволений звук. Розібравшись з одягом свого друга, Кроулі розірвав поцілунок і сів Азірафаелеві на живіт, знімаючи свій одяг.
Розпалений янгол просто спостерігав за діями демона. Той, закінчивши з цим, нахилився до вуха друга:
- Мовчиш? Не пошкодуєш потім? Скажи мені. - серйозно подивився в очі. Азірафаелю було важко вимовити і слово. Він лякався своїх бажань зараз. Розумів, що це неправильно, але бажання спокуси, схоже, було сильнішим.
- П-продовжуй. - знову відвівши очі тихо промовив.
Здивований такою відповіддю демон ще більш розпалився. Він повісив зв'язані руки на якийся залізний гачок у стіні, посадивши таким чином партнера, а сам розташувався між розведеними колінами. Знову поцілував, водячи своїми руками по чужому тілу. Від таких відвертих дій почувся вже голосніший стогін, особливо коли рука дісталася вже ствердого члену.
- Кроулі! - не витримав ангел. - прошу..
По погляду було одразу видно що він не зупинитися просить, що ще більше здивувало демона.
- Не спіши, янголе. - з теплотою відповів.
І знову поцілунки.
Через деякий час, розуміючи, що зовсім втрачає контроль над собою, він знову перекидує за шию руки ангела і садить його собі па коліна.
Обоє тяжко дихаючи знову дивляться одне одному в очі.
- Не боїшся, щоб ореол не тріснув? - з посмішкою питає демон.
- Мені вже всеодно. - і сам примикає до губ Кроулі.
Здивований ініціативою колишній ангел не став заперечувати і несподівано ввійшов мабуть вже не зовсім в друга.
Почувся голосний різкий стогін.
Все тіло янгола здригнулося. Обоє завмерли. Кроулі давав тому звикнути.
Азірафаель розірвав поцілунок і тикнувся носом в плече демону стискаючи щелепу він неприємних відчуттів. Демон намагався заспокоїти, гладячи во спині.
Ангел різко сіпнувся, після чого пожалкував. Від болю вкусив демона за плече.
- Янголе, якщо не перестанеш, боюся я не зможу себе контролювати. - збуджено прохрипів Кроулі.
Він почав двигатися, і зі збільшенням темпу збільшувалась кількість голосних стогонів. Ангел вперше в житті відчував себе так добре, роблячи зовсім не притаманні янголові дії. Але грішні думки не викликали в нього жалю. Він був зараз, в цьому домі, на цьому ліжку, разом з демоном, з яким провів все своє життя.
Вони вже втратили лік часу, коли впали втомлені обоє на м'яку постіль.
Кроулі дбайливо розв'язував ангелу руки, які за цей час вже встигли посиніти. Сліди від мотузки схоже пропадуть не скоро. Демон схопив зап'ястя і поцілував її слід. Азірафаель був більш вимотаним. Він просто лежав і дивився в очі демону.
- Схоже недоторканий янгол вже не такий недоторканий. - з якимось дивним тоном сказав він.
- Я не зробив тобі боляче?
Ангел видихнув.
- Господи, як я тобі тепер в очі подивлюся?
- Ти зараз це мені, чи реально Всевишньому?
Ангел тикнувся в подушку і пробурчав щось.
- Спокійної ночі. - тепло побажав демон і провів рукою по світлому волоссю.
