Крик

39 5 0
                                    

День 1. Час 09:00. Фелісія
Золотий годинник почав гучно бити. Хтось з хлопців знайшов коробку з таблетками, кожен взяв собі одну пачку. Я роздивилася їх: яскраво зелені по чотири в кожної людини. Ну хай ці пілюлі допомагають мені перемогти! Я заховала упаковку в свою олімпійку.
Всі присутні в кімнаті заворушилася і почали ділитися по командам. Джеймс не довго думаючи повідомив:
-Фелісія, Ізабелла і Генрі, йдуть зі мною!
Ніхто не збирався заперечувати деякі люди були настільки налякані що просто тихо ходили по кімнаті. Пару чоловік безслівно вийшли й побігли ховатися.
-Гей, Джеймс, а ти мого брата не забув? -мовив Генрі і взяв Гаррі за руку.
-А може я хочу дотримуватися не командної стратегії! -обурився малий й почав вивертатися.
-Чорта з два, не забувай що я за тебе відповідаю!
- Перед ким? Тут немає батьків і я вже дорослий!
-Слухай тобі аж ніяк не перемогти без моєї допомоги.
Мені на хвилину здалось що брати збираються битися, Ізабель це теж помітила тому швидко втрутилася у суперечку.
-Спочатку нам треба огледіти дім і знайти підказки? -вона кивнула мені.
-О розумна ідея, ну тоді пішли разо... -Джеймс не встиг договорити, тому що я його перебила:
-Я піду з тобою. -не чекаючи реакції хлопців, взяла холодну руку Ізабель, потягнула її до дверей.
Як тільки ми вийшли за поріг я зрозуміла що попередня кімната була дуже навіть мила.
-Господи, яке воно все страшне, тут можна фільми жахів знімати. - немов прочитала мої думки підсумувала подруга. - Не думала я вчора коли лягала спати що завтра буду проходити смертельну гру у закинутому страшному будинку.
-Плюс уявляю як тут страшно вночі. З моєю фобію темряви далеко не підеш.
-Феліс, вночі ми будемо ходити разом не бійся. В дитинстві я теж ненавиділа темряву але мій тато завжди брав на руки й починав розповідати казки...- Ізабель повернула ліворуч і зайшла в невелику спальню.
Я посміхнулася. Можливо не все буде так погано, зі мною будуть нові друзі.
Раптом у мене на думку прийшло одне питання, яке не давало спокою:
- Слухай у правилах казала що переможець отримає одне бажання нащо ти його витратиш?
- Про це я ще не думала мабуть побажаю багато грошей. А чого ти хочеш?
На хвилину в кімнаті запанувала тиша. Я перевила подих і відповіла.
-Якщо це можливо то найбільше я хотіла аби моя сестра вилікувалася від раку...
Я відвила очі і дивилася куди завгодно але не на Ізабель. Хоч би не заплакати.
-Мені шкода. -подруга, вона хотіла мене підбадьорити.
-Нічого давай не про погане. До речі поки ми говорили я знайшла це...
Я вказала на квадратну руну вона лежала на старому, брудному ліжку. Я витягла її з павутиння і почала роздивлятися.
-Ізабелла, дивися тут є візерунок. -я показала подрузі намальовану зірку.
-Філісія, ти молодчина, тепер залишилося знайти де її можна використати.-Ізабелла поплескала мене по плечу. -Пішли по хлопців треба розповісти їм гарну нов...
Несподівано в мене закружляла голова, я ледь втрималася на ногах. І далі все відбулося дуже швидко...
-А-а-а-а-а-а! -ми завмерли на місці, крик був сповнений страху й долинав з протилежного крила будинку.
І одразу за цим гвалтом ми почули тупіт ніг в сторону нашої кімнати.
-Лягай під ліжко треба ховатися! -крізь зуби прошепотіла я Ізабель. Та було вже пізно...

Гра починається Where stories live. Discover now