Не віддавай...

101 15 0
                                    

Від шоку колеги Субіна відходили по-різному. Кай відійшов доволі швидко і одразу почав розпитувати Йонджуна, дивлячись на нього повними зацікавленості очима. Він, як дитина, поглинав в себе нову інформацію, виправдовуючи звання наймолодшого в їхній компанії.

Техьон тримався осторонь, все ще, як справжній реаліст, не довіряючи своїм очам, проте і він поставив кілька питань. Відповіді Йона насилу довели йому, що перевертень справжній. І навіть Бомгю дещо цікавило, але від нього прозвучало лише одне запитання.

- Якого біса ти мене тоді подряпав?!

- Бо ти мене дратуєш. - фиркнув Джун. - І це не я тебе хамлом обзивав.

Йон показав язика, а Гю насупився і почав заперечувати, мовляв, що не винен, що він поводився як зарозумілий індик. Між ними почалася словесна перепалка, яку доволі швидко зупинив Техьон.

- Йонджун, то ти виходить... Один такий? - запитав він. - Ну тобто... Більше перевертнів не існує?

- Я не знаю. Наврядчи хтось ще намагався схрестити котячі і людські гени. Особливо враховуючи, що я невдалий експеримент. Той вчений був геній думки, в плані вигадування нісенітниць. Тому... Так. Думаю, що я один.

- Хьон... А ти тепер лишишся назавжди з нашим Субіні-хьоном? - поцікавився Кай. - Було б чудово, якби ми подружився і ти приходив би до нас провести час.

- Якщо він захоче, то я був би тільки радий. З усіх господарів, у яких я жив, він найкращий. - ніяково посміхнувся Йон. - І мені б теж хотілося мати таких друзів як ви. Навіть з Бомгю не нудно. Але мені потрібно звикнути, до такої кількості людей.

- О... Невже ти зробив мені комплімент? - хмикнув Гю, а Кай з Техьоном захихикали.

- Не лести собі. Я сказав це з ввічливості. - награно посміхнувся Йонджун.

- Засранець... - шикнув Бомгю і жбурнув в нього ручкою.

Таким чином, поки Субін пішов працювати, Йонджун розповів їм усе. І про експеримент, і про свою появу на світ, і про колишніх господарів, і про те як його викинули на вулицю, і про чарівний порятунок від Субіна. Хлопці слухали його з цікавістю, іноді ставлячи уточнювальні запитання.

- То ось чому ти так всіх боявся... - якось винувато протягнув Бомгю.

- Але чому ти не боявся Субін-хьона? - запитав Техьон.

Люблю лиш твоє тепло... Where stories live. Discover now