Lose to fall in love and revenge

17

"Ну майже все. Залишилася лише ти. Не думав, що це все так легко. Якщо хочеш зберегти своє життя, і життя своєї сестри, яка з чоловіком та дитиною зараз в Бредфорді, то будь добра, відай те, що належить мені. Відай бізнес своїх батьків.
(***-***-**-**) чекаю дзвінка
Х"
У мене течуть сльози... я ж здогадувалася.. Та я знала, що ці смерті не просто так!
Я беру в руки свій телефон, набираю вказаний в дисті номер. Гудки... Довгі дратівливі гудки.
-Алло.-чується спокійний голос дівчини.
-Алло.
-Вам кого?- запитує вона.
А кого мені? Я навіть незнаю кого мені потрібно! Блінн..
-Ем. Містера Х...-невпевнено кажу я.
Чути спішки з боку дівчини.
-Милииий! Тут Рінуся нарешті об'явилася. -чути в трубці.
-Хм... Рінуся... Не очікував...-чується приємний та знайомий голос чоловіка...
-Що.Тобі.Потрібно.?-я виділяю кожне слово.
-По-перше:не Тобі, а Вам. По-друге: не смій мене перебивати, чи взагалі говорити без мого дозволу. По-третє:в листі все ясно сказано.
-Для чого?
-Пф... ти ніби й незнаєш... В твоїх батьків велика фірма. Продавши її можна заробити мільйони, або навіть мільярди тисяч. А ти іще питаєш?
-Я незнаю...-тихо кажу я.
-Знаєш, тобі потрібно лише поїхати по адресі яку я вишлю тобі, та підписатися. Усе дуже просто. В замін ти та твоя сестра з сім'єю живуть.
-Вам передається лише фірма? Дім, машини, гроші які зараз на моїй карточці та на карточках моїх покійних батьків будуть в мене?
-ну да. Мені це все не потрібно. Згідна?
-Я поду...
-Ні! Або ти кажеш зараз "Так", або тобі не жити. Вибооу немає.
Я подумала... втрачати мені нічого, за сестру я не боюся, так як з нею в нас не самі кращі відносини. В 14 вона втікла з дому і жила в свого хлопця до 16, а награвшись він викинув її, вона прийшла додомуі довго просила прощення. Звичайно вона була прощена, але згодом я підсдухала телефону розмову з її новим хлопцем. Виявилося, що воня краде в рідних батьків гроші та витрачає їх на наркоту і все тому подібне. Потім, вона ніби зав'язала, але насправді все було не так. Вона била мене та заставляла мене красти гроші, та ходити за товаром. У 17пішла з длму до нового. А в 19 коли й той вигнав її то познайомиласяз теперішнім своїм чоловіком. Вони зіграли весілля, і в них родилася дочка. Ось така історія. Я її до цих пір не пробачила. Тож жити мені немає чому. Але так і так, вони заволодіють бізнесом... А я іще хочу помститися... Все! Я погоджуюся, згодом взнаю хто це і вбиваю їх.
-Так!-впевнено кажу я.
-Ну тоді я скидаю смс з адресом і ти їдеш туди і підписуєш документи. Чекаю через 30 хвилин.
Він одразу вибив і прислав адрес. Я одягаюся та йду надвір, дивлюся чи ніхто не дивиться. Всі зайняті своїми справами. Я виходжу та йду до свого будинку. Беру ключі та сідаю в автомобіль. Зоводжу мотор та поченаю їхати. Через 20 хвилин я була біля вказаного адресу. Це була якась розвалена багатоповерхівка. Я вийшла з машини та рушила вперед. Відкривши двері я опинилася в кімнаті відповідальній тому ж, що з надвору, такі ж розвалини. Тут був стіл та стульчик. За столом сиділа дівчинка 12 років. Блондиночка. Волосся обрізане під каре. Голубі очі, пухлі губки та маленький носик. Мені її жалко. Я підійшла до неї. Вона протягнула мені якись документ та ручку. Я взяла все та почала робити підписи в місцях де була галочка. Зробивши все я вийшла на вулицю та поїхала кататися по місту.
***
Зараз 22:46 я заїхала на незрозумілу площу. Тут багато людей та машин. Щось схоже на гонки. Я відкрила вікно та під'їхала поблище до сцени.
-І так! Хто хоче позмагатися з непереможним та неповторним Чорним Вороном!?
POV Автор
-І так! Хто хоче позмагатися з з непереможним та неповторним Чорним Ворном!?-крикнув в мікрофон один із засновників гонок.
[Чорний Ворон-Ділан Мейкун(наголос на "е" і взято не з породи котів, а просто в когось фатазія фігова). 21 рік. Неодноразовий переможець в гонках. Сексуальний брюнет з карими очима. Міняє дівчат як я шкарпетки]
-Я!- Почулося із толпи. Всі оглянулися. Перед ними стояла дівчина, з темно-коричневим волоссям та зеленими очми. Шкіра була майже біла, що було рідкістю в Маямі. Вона була в коротких джинсових шортах з завишеною талією, в чорному топіку та зверху кожана куртка. На ногах були чорні гріндерси. Сама вона була дуже красива. Гарна фігура, не висока.
Дехто сміявся а дехто дивився із захопленням.
-Дівчинко, тут змагання з гонок. Це дуже серйозно. Краще не лізь.
Дівчина підійшла до хлопця. Риже волосся, зелені очі. Мила зовнішність.
-Я не боюся. Просто дайте мені можливіть показати себе і все.
-Ну добре. Але май на увазі, що програєш і будеш виконувати будь яке моє бажання.-вставив своє слово Чорний Ворон.
-Або ж ти моє, якщо програєш.-дівчина посміхнулася.
-Я ніколи не програю.
-Це ми зараз й перевіримо.-зеленоока знову посміхнулася та пішла до своєї машини.
Автомобілі під'їхали до старту. Між ними стала дівчина в коротких чорних шортах, майже трусах, в червоному топіку.
-Раз... -водії заводять мотори...
-Два...- всі затамовуть подихи...
-Три! Поїхали! -дівчина та Чорний Ворон натискають на газ. Червоний топік дівчини лижав розірватий на дорозі.
POV Ріна
Такс... В нього автомат, в мене передачі. Це дає йому можливіть краще слідкувати за дорогою, а не міняти передачі... В нього спортивна, його спідометр більше 360км/год, мій лише до 240км/год. Він знає цю дорогу, знає кожну ямку та кожен маленький камінчик. Але я знаю свою машину. Знаю кожен недолік та кожну її перевагу. Знаю як керувати з 12 років. Я зажимаю счеплення, вмикаю 5 передачу. У мене 200км/год. У ньго приблизно 240-250км/год. Такс. Я знову зажимаю счеплення та набираю до 240. Потрібно аби він не набрав швибкості. За 500м я бачу фініш. Він набирає швидкість. Ні! Я не маю дати йому виграти. Якось в одному журналі я прочитала "брєд сумашедшого" : "Насправді усе, що є кругом нас, це все уявне. Насправді кожен із нас уявляє своїх друзів, родичів, воргів. Поки ми не навчимося керувати цим всім, ми цього не зрозуміємо. Навіть те що я пишу - уявне. І ті, хто це читає також створені моєю уявою. Тож я маю повне право кирувати цим всі. І я не можу дозволити, аби хтось із моїх уявних героїв був краще мене!". Так от, цей "брєд сумашедшого" зараз керував мною. Якщо це й дійсно правда, то я не дам йому бути краще мене. Не дам перемогти.
Я різко завертаю рульв його сторону, він встигає зреагувати та нажимає на тормаз. Я тим часом рівняю руль та їду до фінішу. 200 м. 100. 50. 20. 10. 5. 0!
Ура! Я перемогла!
______________
Отакий "брєд сумашедшого" я написала☺
Незнаю, що мною зараз керувало, але вийшов реальний "брєд сумашедшого"! :D
Короче, кладіть зірочки, пишіть коменти)
І , дорочі, залишилося мені написати 2-3 частин і все.
З любов'ю ваш white_wolf