Давайте поговоримо про тих
Хто своїм духом прикликає лиходіїв
Про тих хто не відчуває слів тонких
Але боїться, що не стримає вогнів
Живучих у лісах вологих
У болотах, попри які обходять людські ноги
У душах, що стараються злетіти
У серці, яке стукає в глибоких норах
Їх руки зв'язані гілками
Їх ноги обвиті сивим димом
Вони можуть летіти поміж нами
А ми відчуєм, мабуть, тільки духом
Як б нам хотілося, вони не зникнуть
Просвідчуватись будуть через хмари
А їх волосся стане тільки мабуть
Хіба, що чорне й обвите моїми
словами
Такі й справді ходять всюди
Навіть якщо самі цього не знають
Будь обережним прошу тільки
Знай, що тебе вони чекають
