Дороге вино, або як Німеччина змінює життя

Глава 8, "Ранок-час для рішень"

Я проснулась о 9 годині ранку, голова розколювалась, випиті вчора декілька пляшок вина давали про себе знати. Мені знадобилося кілька хвилин щоб повністю згадати минулий вечір. Треба було щось вирішувати, з одного боку я хотіла вірити йому, а з другого він професійний брехун.. Оля, де ж твоя вроджена здібність розпізнавати брехню? Ще з двадцять хвилин я пролежала у розумах та все ж таки вирішила.

Я встала з ліжка та попрямувала у ванну кімнату щоб вмитися, треба було трохи підбадьориться, раніше допомагала кава але зараз я вирішила пити її менше, та й під рукою не було.

Закінчивши я вийшла та закрила вікно, свіжість свіжістю але мені було холодно.

Я знайшла у сумочці таблетку від голови та взявши стакан незрозумілого походження на тумбочці підійшла до умивальника, набравши води я кинула таблетку у рот та шкидко запила її, мала подіяти через 15 хвилин.

На годиннику була 09:43, я морально підготувалася та почала придумувати як сказати що я хочу.

Коли відповідь була сформульована я глибого видихнувши смикнула ручку дверей. через 5 хвилин я була на головній кухні, там метушились колеги які почували себе ще гірше. Шаблія серед них не було, скоріше всього він чекав мене на тій кухні, але треба було щось перекусити перед тим як йти туди.
Я взяла кусочок хлібу, намазала його маслом та з'їла, для ранку цього було достатньо.

Через десять хвилин я пішла до тієї кухні, таблетка вже подіяла тому йди було легше, але страшніше бо раніше біль трохи затуманював розум.

Я дійшла і як і очікувалось мене там чекав він, стало трохи страшно, але відступати було пізно.

–Привіт.
–Прийшла..)
–Як бачиш.
Він подивився на мене з німим питанням в очах. Я глибоко вздихнула.
–Я все обдумала, і я вважаю що нам поки не варто повертати наші стосунки,–я відвела погляд від його очей.–все це так несподівано, мені потрібен час, та й навіть якщо гліб мені зрадив, я не моху зразу після цього починати нові стосунки,–я заговорила тихіше–хоч вони і не зовсім нові..
Він теж відвів погляд.
–Я зрозумів, скажеш мені коли будеш готова?
–Кхм... Так.. я піду вже..
–Добре..–Я розуміла що зробила йому боляче, але я дійсно просто не готова починати нові стосунки зразу після старих, мені треба хоч кілька днів. Вибач Віть.

Я пішла до інших та вела себе так наче все добре, потім прийшов Вітя та приєднався до нас.

****
Я роблю тобі боляче цього ранку,
Бо так треба.
Бо вчора зробили боляче мені,
Я ще повернусь, залікую всі рани які завдала.
Вибач коханий, так треба..
Не вмію я діяти почуттями,
Вмію тільки совістю.
****

||Ой аж самій підхуйовило в кінці||