Дороге вино, або як Німеччина змінює життя

Глава 9, "Ранок продовжується"

Я вийшла з кухні, було не по собі але я виглядала як завжди. Коли прийшов Вітя у мене з'явились мурашки.

Через пів години я везла Машу додому. Коли ми приїхали віталіка вдома не було, воно і краще.

–Як нічка?)
–Всенсі?–Я не розуміла про що вона.
–Що всенсі? Ти ж кудись ходила, а перед цим туди заходив Шаблій, потім ти вийшла а повернулась з бутилкою у руках, з обличчам наче програла спір.
–Ну так, я зайшла туди, ми з ним посперечались що якщо він зробить так щоб я випила хоч ковток того вина то я його цілую, ну я програла і поцілувала його.
–Судячи по обличчу гліба коли він виходив не просто поцілувала)
–А це ти звідки знаєш? Ти ж за пів години до того з Тарасом пішла.
–А ти звідки...
–Я якраз тоді перший раз з кухні виходила.
–А... Альбіна розповіла..
–Ну добре, не просто поцілувала, потім ми ще поговорили про те що сталося рік тому. Він розповів те що тоді насправді сталося.
–І що сталось?
–Його іра найняла ту дівчину щоб ми розійшлись.
–Ага.. і що ще сказав?
–Запропонував все повернути, в мене була ніч щоб подумати.
–І що ти вирішила?
–Що мені треба час після того як я розійшлась з глібом.
–А точно, ти ж у нас принципова...
–Саме так, допобачення–Я вийшла з квартири та помахала рукою.
–Покаа..

Я приїхала додому та пішла в душ, думки про те що я щось роблю не так не давали спокою, але я відволікала себе всім чим тільки можливо.

****
З

вичайний незвичайний ранок,
Я зробила тобі боляче, але вже жалкую,
Я щось роблю не так,
Але не хочу помічати,
Коханий скоро я прийду,
Хай подруга поможе,
Хай подруга скаже:
"Не так ти робиш любонько–голубонько,
Не роби боляче другому, бо зробив боляче один"
Я зрозумію, я прийду до тебе,
Залікую рани,
Чекай коханий, ще не довго.

****