Тілоохоронець(ЗАКІНЧЕНИЙ)

Happy end

Прокинулась я вже майже біля будинку 

- Ми вже приїхали ?- потираючи очі спитала я у хлопця 
- Майже, ти можеш ще поспати
-  Якось не дуже хочеться...

Приїхавши Джей та Віктор забрали мої речі, я попрощалася з академією й пішла в будинок 

З цього дня пройшли майже 3 місяці. Вже майже літо 
Я як завжди зібралася та вийшла у двір де мене чекала відкрита машина. Приїхавши до офісу мене зустрів П'ятий з 2 стаканчиками кави. Зайшовши в кабінет я знову всілася на своє місце
Працюючи я відчула що мені щось сліпить око 

- П'ятий досить грати сонячним зайчиком 
- Я не розумію про що ти
- Це не ти засліплюєш око ?

Тут вікно різко розбивається і я бачу як куля летить прямо мені в голову. Секунда й переді мною з'являється брюнет в якого й прилітає куля 
Я бачу як він починає сповзати по моїм рукам, а очі починають закриватися 

- П'ятий.... Ні, ні, ні, тільки не заплющуй очі - я поклала руку на спину й відчула якусь рідину. Подивившись, я побачила кров - Тримайся котику, я викликаю швидку - поки я дзвонила хлопець поклав свою голову мені на коліна 
- Саб...
- Не кажи нічого - я подивилася на спину. Вийшло так що куля попала в ліву частину спини 

💭Прошу, хоч би не в серце💭

В паніці я закрила рану рукою, щоб хоч якось зупинити кров 

- Саб, послухай...
- Я тебе слухаю - зляканим голосом мовила я 
- Я лю...люблю тебе... Якщо я виживу, ти будеш моєю ...
- Буду, котику, буду... Ти тільки тримайся 
- Тепер є стимул триматися...- я відчула що він посміхнувся 
- Де ця клята швидка 

Як тільки я сказа, до кабінету увірвалися медики. Вони госпіталізували хлопця й мене. І за того що вікно тріснуло склянки з нього долетіти швидше за кулю й поранили мою щоку та руки 
Привівши нас в лікарню П'ятого відправили на операційний стіл. Я ж чекала доки вийде хірург 
В лікарню приїхали Хагрівзи, я розповіла що трапилося й вони поїхали шукати людину яка в мене стріляла.
Через 4 години з операційної нарешті вийшлов хірург 

- Як він ?- я підскочила зі стільця. Лікар подивився на мене 
- Ким ви йому являється?
- Подруга, начальник і якщо виживе, то його дівчина 
- Ну що хочу сказати - він зняв рукавиці - операція була складна. На ваше щастя що куля потрапила не в серце, ще декілька міліметрів і він був би труп коли ми приїхали. Ніяких важливих органів вона не заділа. А чому якщо виживе?
- Він запропонував зустрічатися, і сказав якщо виживе, то я буду його дівчиною
- Ну що подруга,  начальниця та дівчина. Він хлопець сильний, жити буде, але через больовий шок впав в кому. Прокинеться мінімум через дня 3 максимум місяць 
- Дякую 
- Його переводять в післяопераційну. Тому якщо хочете, то їдьте додому перевдягніться та можете навідати його 
- А що з моїм - я подивилася на одяг, він був в порізах та крові. Скоріше за все крові брюнета 

Викликавши Чейза я поїхала додому, перевдягнулася, поїхала і повернулася в лікарню. Там вже був Клаус 

- Які новини Клаус ?
- Той придурок навіть й не тікав. Він думав що коли ти вийшла з кабінету то ти повернешся. Тому ми його знайшли, й дівчата знатко його потріпали. Він молив, щоб йому викликали наряд 
- Дякую. Ти зі мною ?
- Угу. Хочу перевірити живий він чи ні  

Ми зайшли в палату. В ліжку лежав П'ятий до нього була підключена крапельниця, машина для штучного дихання й для вимірювання пульсу 

- Ну я душу його не бачу, тому запевняю що цей дідусь в шортиках живий 
- Мені сказали що він в комі 
- Знаючи його він вийде з неї достатньо швидко. Піду подзвоню Еллісон, щоб вона не переживала за вас 
- Добре 

Клаус пішов, а я сіла на стілець біля ліжка. Взявши хлопця за руку я просто сиділа й дивилася за ним. 
Пройшло 3 дні брюнет все ще був в комі, ми періодично мінялися з Харгівзами. Прийшовши на "зміну "я сіла біля ліжка 

- Чому ж ти все ще в комі ? Я знаю ти сильний тебе не взяти простою кулею...

Я не спала всі ці 3 дні, в офісі я замінила вікна на куленепробивні, дізналася хто хотів мене вбити. Це виявився хлопець якого я не взяла на роботу ( хто пам'ятає про бабника ).
В П'ятого все було стабільно.
Я відчула різке бажання спати тому поклала голову біля руки хлопця й заснула 

Прокинулась я, мабуть, через пів години й за відчуття що мене гладить по голові. Відкривши очі я побачила що П'ятий дивитися на мене, а його рука знаходиться не біля мене як була, а в мене на голові 

- Ти нарешті прокинувся - в мене на очах з'явилися сльози, а на обличчі посмішка 
- Ти давно тут ?
- Ні... Ми з твоїми братами й сестрами мінялися, я тільки нещодавно прийшла - хлопець почав знімати маску для штучного дихання - Точно, я зараз викличу лікаря

Вийшовши в коридор я помітила якраз того хто мені був потрібен. Лікар зайшов в палату й почав свій "допит" 

- Як себе почуваєте містер Хагрівз?
- Бувало й гірше
- Щось болить?
- Спина
- Нудота, головокруття, оніміння кінцівок ?
- Та начебто все добре 
- Ну тоді вітаю вас з 2 днем народження. Ще б декілька міліметрів ліворуч і ми б стояли у вас на похоронах 
- Мене ще рано хоронити 
- Правильно підмітили містер Хагрівз. Я вимкну штучне дихання, зараз вам відпочинок й реабілітація 
- Добре 
- Відпочивайте - лікар повернувся до мене та під мигнув 

Я сіла біля хлопця 

- Точно все добре ?
- Точно - він поклав свою руку на мою - ти можеш підняти мене трохи - натиснувши на кнопку на пульті хлопець з лежачого положення переліг на напівсидяче 
- Так краще ?
- Набагато. Ти пам'ятаєш що обіцяла?- брюнет провів рукою по моїй щоці на якій була рана від склянки з вікна 
- Так - я поцілувала хлопця в губи й обійняла його 
- Тепер захищати тебе не тільки моя робота...- він поклав свою голову мені на плече...