Переїзд

250 19 0
                                    

День похорон 

Я збиралась на похорон моїх двох найближчих людей 

-Одягни що-небудь на голову щоб тебе не впізнали 
- Мене й так ніхто не знає як доньку Брайса Стюарта... Тому все нормально

Ми приїхали на захід й пробули від початку до того як гроби помістили в землю 
Я підійшла до них та прошепотіла щоб ніхто не почув 

- Я помщуся за вас. Вони будуть молитися про пощаду, але її не буде. Спіть спокійно мої найдорожчі люди ...- я відійшла від гробів, підійшовши до П'ятого я через ком в горлі мовила - Пішли з відси, забери мене по далі 
- Як забажаєш - хлопець обійняв мене за плече, адже помітив що я ледь стою на ногах. Відійшовши від людей він телепортував нас до академії 

- Збирай речі ми виїжджаємо сьогодні ввечері - тихо мовила я й пішла до кімнати

Через 3 години приїхали інші і я прийшла до зали де всі були 

- Ви пішли раніше ? 
- Так, я не могла більше там знаходитись. Я ледь трималась... мені тільки тиждень тому виповнилося 17, а мене вже позбавили всіх дорогих мені людей. Дядьку я прошу вас, щоб ви виплатили родині Люка 2 мільйони за його добру працю та добре служіння 
- Добре. Гроші будуть одразу падати на твій рахунок
- Добре, якщо щось потрібно буде ви можете звернутися до мене. С приводу бізнесу я майже все знаю 
- Тобі потрібно  відпочити, дитино, тому тут я сам розберусь 
- Я вже знайшла будинок де ми будемо жити продовж цього року, тому як тільки ми приїдемо ми одразу ж заселимося 
- Добре. П'ятий, пильно проглядає за нею
- Я й без тебе зрозумів. Коли їдемо ?
- Через пів години
- Машину я вам вже дав 
- Дякую за турботу дядьку - я обійняла його 
- Ти мені не чужа людина, тому це найменше що я можу зробити 
- А чому П'ятий з нею їде ?- спитав Дієго 
- Бо я точно впевнений що П'ятий нічого з нею не зробить на відміну від тебе Дієго. На цьому все 

Ми поклали всі речі в машину й поїхали 

- Куди нам їхати ?
- Їдь по навігатору, я його вже налаштувала 

Нам прийшлось їхати майже добу без зупинок до міста куди ми їхали 

- Це годинку й ми на місці. Як же я хочу вже лягти на ліжко 
- І не кажи. Все тіло затерпло 

Приїхавши до будинку я знайшла ключі й відкрила ворота 
Це був будинок біля моря. Вийшовши з іншої сторони двору ми опинялися на пляжі 

- Добренький ти будинок обрала 
- Ну мені ж потрібно відволіктися від цього всього 
- Не боїшся що тебе знайдуть по прізвищу ?
- В мене є підсобні документи й там я Сабріна Вейрон. Картки також на цьому прізвищі 
- Зрозуміло 

Ми зайшли в будинок одразу розібрали кімнати й розібрали речі 
Документи я сховала, й облаштувала в кімнаті все так щоб мені не заважало 
Все зробивши я пішла на кухню де був хлопець 

- Не хвилюйся. Весь рік проживання зі мною я буду все оплачувати. Нам до речі треба поїхати купити продукти та одяг мені, бо я з одягу нічого майже не брала 
- Добре, поїхали 

Оскільки було 10 родин ранку ми об'їздили всі магазини які були потрібні й повернулися назад. Перед цим заїхавши в кафе поїсти 

- Зараз кладемо продукти і я спати, бо вже не витримую
- Повністю з тобою солідарна 

Розклавши продукти ми розійтися по кімнатах одразу лягли спати 

Прокинулась я не наступний день
Зробивши всі водні процедури я пішла на кухню, не зайшовши туди я почула розмову П'ятого

- Я що по його думці нянька якійсь 17 літній дівчині, при тому я думаю що вона розпещена  та егоїстична дівка 
- І тобі добрий ранок. По-перше, мене не балували, я росла як звичайна дитина. Ніхто не знав хто мій батько, адже я з дитинства на прізвищі Вейрон. А по-друге, тебе не змушували бути моєю нянькою. Я не змушую тебе бути постійно зі мною 
- От і добре, адже я не збираюся з тобою панькатися. Я зараз же валю з відси 
- Як тільки твоя душа забажає 

Хлопець  зібрав свої речі та просто розчинився в синій вспишці 

- Ти знов залишилась сама... але це б не було правильно якби ти змусила його залишитися зі мною. З яких пір я почала говорити до себе в 3 обличчі ? Неважливо, я і сама впораюся...

Тілоохоронець(ЗАКІНЧЕНИЙ) Where stories live. Discover now