Тілоохоронець(ЗАКІНЧЕНИЙ)

Ми останій раз в обіймах...

(Перенесемо час за 2 дні до дня народження Сабріни)

Я стояла біля берега й дивилася в даль. Думки в голові перепліталися між собою як клубок ниток з яким грає кошеня
Мої думки перебив знайомий голос біля мого вуха

- Що намагалися видивитися?
- Нічого. Просто дивлюсь, а що, не можна
- Чому ж ні. Класний захід сонця. Де ти літала ?
- Якщо ти забув, то я нагадаю, в мене нема сил тому я не могла нікуди літати
- Я про те в яких думках ти літала. Я тебе кличу вже хвилин 10
- А... Та так, нічого важливого... Я хочу завтра подивитися схід сонця
- Чому б і ні. Головне не проспати
- Не знаю як ти, але я точно не просплю
- Ну тоді пішли спати, а то не побачимо завтра нічого
- Угу

Ми повернулися й пішли до будинку. Сходивши в ванну я лягла на ліжко животом до низу. Пролежавши 20 хвилин я почула як хлопець вийшов з ванної й підійшов до ліжка, я лежала з закритими очима й не рухалась. Тут я відчуваю як брюнет взяв кінець моїх шортів та потягнув трохи на низ

- Звісно вид був дуже привабливим, але я міг би й не втриматись
- Ти про що ?
- В тебе шорти піднялись, і вгадай що було дуже гарно видно - він єхидно посміхнувся я лише почервоніла й зарилася обличчям в подушку
- Бовдур
- Ну це ж не я лежав на ліжку та дупою "світив''
- Та йди ти - я кинула в його подушку
- А можна по легше
- Ні - я лягла під ковдру й відвернувшись від хлопця накрилась з головою
- А це ще що таке ?
- Я спати

П'ятий нічого не зрозумів, але ліг також під ковдру (ми по цей час спимо в одному ліжку. Нічого протизаконного). Він хотів мене обійняти, але я відлізла від хлопця відвернувшись від нього

- Ти образилась ?
- Я сплю...- я відчула теплу руку яка різко впала на мене й підтягнута до теплого тіла брюнета
- Добраніч - він максимально притис мене до себе та заснув

💭Завтра нам доведеться бути останній раз так...💭

Я заснула в таких теплих та вже рідних обіймах