-Люк ми скоро приїдемо?
- Почекайте 5 хвилин міс
- Я ж просила мене так не називати
- Вибач Саб, почекай 5 хвилин
- Окей
Ми під'їхали до великого будинку схожого на якийсь навчальний заклад
- Це "Академія Амбрелла "
- Я пам'ятаю це місце. Ходімо
Ми підійшли до дверей й нам відчинила люб'язна жіночка 25-30 років
- Ти, мабуть, Сабріна, а ти Люк
- Так і є мадам - відповіла я
- Заходьте, твій тато тебе вже чекає
Ми зайшли в будинок й пройшли до зали
- Привіт тато, добрий день всім
- Привіт доню. Познайомтесь це моя донька Сабріна
- Привітики - відповіли всі хором
- Саб ти так виросла
- Дядько Реджи - я підбірка та обняла його
- Ти ж неначе ще недавно прибігала до мене по цукерки
- Мені тоді було 11, а зараз вже 17
- Я пам'ятаю сонечко
- Він назвав її сонечко?- почулося від хлопця з довгим кучерявим волоссям
- Клаус тихіше
- Моє ім'я ви вже знаєте, чи можете ви мені сказати свої ?- я повернулася до них
- Як ти вже зрозуміла я Клаус, не хочеш випити за знайомство?
-Я не вживаю
- Я Лютер
- Дієго
-Ваня
- Еллісон
- А ти ?- я подивилася на хлопця 17 років
- П'ятий
- Приємно зі всіма познайомитись - я мило посміхалася всім
- Для такого татуся ти занадто скромна - зауважив П'ятий
- Хоча я й донька такого "татуся" але я не росла в розкоші. Я жила як звичайна людина
- Ага - хлопець пропав в синій вспишці
- Офігіти
- Вибач його, він завжди такий - відповіла лагідно Ваня
- Нічого, мені не звикати з такими агресивними людьми спілкуватись
- Ну раз ви познайомились то ми можемо їхати
- Так. Була рада з вами познайомитись, бувайте
- Приходь до нас коли захочеш мала - додав Дієго
Ми вийшли з будинку й поїхали додому.
Приїхавши я одразу пішла до кімнати й пробула там до вечора. Приблизно об 11 я заснула
6:00
Я чую якийсь шум за дверима, але прокидатися не хочу. Тут я чую що мої двері відчиняються
- Доню...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тілоохоронець(ЗАКІНЧЕНИЙ)
Fanfiction-Я не змушую тебе бути постійно зі мною... Так як Муза приходить до мене частіше ввечері тому і частини я буду тоді і викладати
