Тілоохоронець(ЗАКІНЧЕНИЙ)

Ніч разом

- Так  краще ?- прошепотів хлопець біля моєї шиї 
- На...набагато 
- Ти вже так з кимось лежала ?
- Ні... Ти перший 
- В тебе що і хлопця не було ?
- Я ж казала що мене ніхто не вважав і не вважає  дівчиною...- у відповідь брюнет ще сильніше притис мене до себе й притулився носом до моєї шиї. Тепло його тіло було немов колискова для дитини, я заснула в обіймах П'ятого не зрозумівши як 

10:02 

Не відкриваючи очей я відчувала тепло біля спини й на талії 

💭Це був не сон 💭

Відкривши очі я повернулася на спину 

-Доброго ранку 
- Доброго. Ти давно прокинувся?
- Десь о 8 
- А зараз?
- 10 
- Ти 2 години просто лежав ?- здивовано й трохи підплигнувши вигукнула я 
- Я намагався декілька разів встати, але ти щось починала шепотіти й тебе починало трусити 
- Оу, вибач 
- Нічого. Треба вже вставати 
- Угу 

Поки я пішла на кухню готувати сніданок П'ятий пішов до ванної 

-Та та та ра та - наспівувала мелодію я 
-Так ти ще й співачка - я повернулася й побачила хлопця з мокрою головою та рушником на ньому ж 
-Ні, я співаю для себе і то рідко 
-Зрозуміло - якось сухо й розчаровано відповів той 
- Сідай за стіл, все майже готово 

Через 3 хвилини сніданок стояв вже на столі 

- Це що вівсянка ?
- Так 
- Терпіти її не можу 
- Вона дуже корисна, хоча я її сама не дуже люблю 
- Так навіщо готувати тоді ?
- Просто сьогодні захотілося. Тому не стиглих, а їж 
- Як можна їсти те що терпіти не можеш 
- Легко, тому їж. Потім буде кава 
- Давай одразу каву 
- Так не піде, тому давай
- Ну я не хочу...
- Не поводитися як маленька дитина 
- Мені взагалі то 65 
- Тоді не старикуй 
- Яка ти тяжка людина Саб 
-... Яка є... 

💭Схоже я щось не те ляпнув. Я так зрозумів вона серйозно говорила с приводу каші тому якщо хочеш кави, їж 💭 

Хлопець кривлячись почав їсти кашу що здивувало та радувало дівчину. Через 20 хвилин "каторги" хлопець відставив тарілку по далі від себе 

- Будь ласка, більше не готувати її - немов вмирущим голосом мовив хлопець 
- Оскільки ти все поїв тому гаразд, тримай - я простягнула хлопцеві чашку його "Божественного" напою
- О так.  За це я готовий і померти 
- Нічого собі як ти каву любиш 
- Це, м'яко кажучи. Вже почалась весна тому які плани ?
- Сидіти тут до мого 18 ліття, а потім повернутися додому та стати головою татового бізнесу 
- Кардинально. А цей рік що робити 
- Як піде, так й буде 

(Пропустімо пів року їхнього спільного життя)

- Саб, в мене тут виникло завдання тому я скоро повернуся 
- Окей. Ти знову до друга 
- Ага, знову кудись вляпався 
-Окей. Передавай привіт 
- Добре - хлопець зник в синій вспишці 
- Постійно дивуюсь та лякають коли він так робить. Окей тоді подивлюся фільм 

Через 5 годин я почула в залі шум немов щось впало. Я пішла перевірити що там, хоча вже й так знала що це П'ятий 

- П'ять, ти  повернувся ?
- Так, так, це я - хлопець тримався за бік 
- Що трапилось ?- через пальці я побачила якусь рідину схожу на кров - Тебе поранили ? 
- Нічого страшного 
- Яке нічого страшного, ти що взагалі себе не жалієш?- я побігла на кухню по аптечку - Сідай на диван та підійми футболку 

Хлопець слухняно виконав всі "накази". Піднявши футболку я помітила не маленький поріз з якого текла кров 

- Божечку...- я швидко прийнялася зупиняти  кров та обробляти рану. Закінчивши обробляти рану я подивилася П'ятому в обличчя, на моїх очах були сльози - Як ти себе почуваєш?
- Нормально, не треба так турбуватися. І ти що плачеш ?- хлопець поклав свою руку мені на щоку й великим пальцем стер мою сльозинку з обличчя 
- Можеш підсісти трохи ближче до мене щоб я тебе перемотала - брюнет відсунувся щоб мені було зручніше

Перебинтувавши торс хлопця я сіла біля нього та швидко обійняла. П'ятий ніяк не очікував такої реакції від мене, але майже одразу також обійняв мене 

- Ти налякав мене - стримуючи сльози мовила я 
- Нічого ж страшного не сталося...
- А якби рана була глибшою, або ще що-небудь? Я й так загубила найрідніших мені людей. Я не могла б собі дозволити щоб і ти...- я притисла хлопця ще сильніше до себе 
- Зі мною б нічого не сталося - брюнет почав гладити мене по голові - Не бійся, я поруч, а ця маленька рана скоро загоїться 
- Маленька ? Ти знущаєшся з мене 
- Все, все тихіше... Я ж зараз поруч з тобою. Вже пізно пішли спати, а завтра підемо в парк атракціонів, добре ?
- Угу - як тільки я хотіла встати мене підхопили на руки та понесли в кімнату - Пусти тобі ж, мабуть, важко зараз 
- Ні, не важко, все добре - хлопець, посміхалася мені й заніс в кімнату 

Поклавши мене на ліжко він зняв свою порізану та всю в крові футболку і ліг поруч зі мною. Він  наблизитися до моєї шиї носом кріпко обіймаючи за талію 
Не пройшло й 5 хвилин як хлопець мирно сопів біля моєї шиї 

- Добраніч...