Цей жахливий день нічим не відрізнявся від собі подібних. Чюя - так звали нашого по горло любого суспільством героя, який вже не вперше, та усе рівно невпевнено переступає з ноги на ногу в великому, ледь-ледь освічуємому коридорі великого універу.
Він вчився на психолога вже як 4 курси. Викладачі його з одної сторони як люблять, а з другої ж - цей хлопчина не рідко любив поспорити з тими ж викладачами через те, що ті поставили йому на бал-два менше. Ні, не подумайте звісно, що наш герой був якимось грізним забіякою, якраз навпаки. Він був дуже справедливим, та непогано так розбирався у бальній системі та у викладанні якихось предметів узагалі. Саме тому йому часто поручали вести уроки у якогось 1-шого курсу, а іноді могли навіть відправити до школи по сусідству, підмінити якогось захворівшого вчителя по біології чи хімії, за що звісно ж могли добряче заплатити.
Одним з таких вчителів з сусідньої школи школи був Дадзай Осаму.
Не сказати, що той часто хворів. Просто, любов до свого 10-того класу взятого ним на керівництво просто зашкалювала. А оскільки той прекрасно знав якого талановитого учня з найвищого університету та закладу міста завжди відправлять на його заміну, хвилюватися йому було ніпрощо.Різниця у віці між ними була не дуже й то сильна. Дадзаю от - 26 років, а Чюї - всього то 22.
Осаму часто дивувався вмінню хлопчини так гарно пояснювати матеріал, настільки, щоб аж його "улюбленому" 10-тому класу 34-тий параграф був зрозумілішим за 2+2≠5 для Дадзая. Нерідко в коридорі перед новим уроком, рудоволосий встигав помітити поруч з шатеном іншого вчителя. Як йому відомо зі слів першого - це був математик на ім'я Кунікіда, який вже не раз відраховував того за неправильно виставлені оцінки в журналі. І ясне діло, Чюя прекрасно розумів цього блондина.У когось фамілії сплутав, у сестри з братом -імена.
У когось з присутніх в потрібний день "н" стоїть, а у відсутнього - 12 балів.
У когось мінус бал на контрольній за поведінку на перерві.
А у когось плюс ще два бали на тематичній за шоколад на день святого валентина.Звісно, вже який раз перевіряючи журнал де і так кучу чірточок закреслюючих неправильно поставлені оцінки, Накахара не забував продумувати їбейшу промову, з якою вийде з кабінету відразу після восьмого уроку у четвер та буде кричати на знайомого учителя фізики на задньому дворі де той ховається, аби директор чи завуч не спалили його "дуже важку хворобу, що є причиною постійної заміни"
ВИ ЧИТАЄТЕ
Два метри дистація
FanfictionЧюя - хлопак з університету що вчиться на психолога неподалік від школи, де як раз працює вчителем Дадзай. Але його життя перевертається з ніг на голову, коли рудого вочинають регулярно відправляти до школи на заміну прогульщику власних ж уроків Да...