Глава 15 Кровава вечірка

20 2 0
                                    

  Минуло трохи більше місяця. На диво, в цій школі в мене були тільки найкращі оцінки, завжди тільки найкращі результати. Чесно кажучи я була шокована коли побачила свою першу хорошу оцінку, порівняно з минулою школою...  Я зайшла до школи, відкривши свою шафку я взяла речі та закривши її побачила якийсь буклет прикріплений до неї. Я швидко прочитала, хтось запросив мене на вечірку. Завтра буде Хелловін, не дивно  що хтось влаштовує її.

— Привіт. — Сказала Тіфані та обняла мене.

— Тебе також запросили на вечірку? — Запитала я, дівчина кивнула.

— Всіх старшокласників запросили. — Відповіла дівчина, ми зайшли до класу.

— Сара, привіт. — Сказала я і ми обнялись.

— Ви підете на вечірку? — Запитала Сара.

— Звичайно що так. — Відповіла Тіфані.

— Доречі, я давно не бачила Стіва. — Сказала я та оглянулась чи немає його в класі. 

— А це й не дивно, скоріше за все він перевівся в іншу школу. Витримати булінг від Джордана не кожен зможе. — Сказала Тіфані.

— Почекай, який ще булінг? Чому я нічого про це не знаю? — Запитала здивовано я.

—  Тому що про це знаю тільки я, ну і тепер ви також. Він закидав будинок Стіва тухлими яйцями, закинув у його шавку дрібних жуків яких Стів боїться. Ну там ще багато чого було, але це прямо одні з наймасштабніших ситуацій. —Відповіла Тіфані.

— Обкидав будинок Стіва яйцями? Серйозно? Його ж батько шеф поліції, якщо б його побачили боюсь навіть уявити що було б з Джорданом. — Відповіла я.

— Ось тому він нічого і не розповідав вам.  —Сказала Тіфані.

 В цей момент до нас в клас зайшов вчитель разом з поліцейським, ми здивовано переглянулись з дівчатами не розуміючи що відбувається.

— Попрошу хвилинку тишини. — Сказав поліцейський. — Зник ваш однокласник, Стів Парсон, прошу усім хто володіє хоч якоюсь інформацію подзвонити в поліцію.

 Нам роздали листівки з фотографією Стіва. 

 На перерві ми зустрілись з хлопцями.

— Стів зник. — Сказала я та перевела погляд на Джордана. — Ти його задирав, про це хтось знає окрім нас? — Запитала я.

Білосніжні крила смертіWhere stories live. Discover now