Я зайшла в кафе біля причалу. Давно я тут не була, цікаво чи змінився власник.
— Вам щось потрібно? Кафе давно вже не працює. — Сказав старий чоловік.
— Я знаю, воно не працює з того часу як загинула одна дівчинка. — Сказала я.
— Ада? Точно це ти, я впізнав тебе по шрамам. Як же ж я давно тебе не бачив, ти стала такою... Красивою. — Сказав чоловік і я легко посміхнулась.
— Рада що ви мене пам'ятаєте, як ви розумієте я прийшла сюди не просто так.
— Я знав що ти прийдеш. Справедливість повинна була перемогти, я надіюсь я зможу тобі чимось допомогти.
— Ви ж маєте запис з камер того дня, правда ж?
— Так, так, мені казали його стерти та забути цей день, але я не зміг. Ця дівчинка не повинна була загинути такою смертю, мені шкода що я не зміг їй допомогти.
— Ви не винні в її смерті. Можете дати мені цей запис?
— Звісно. — Старий чоловік зайшов у підсобку та витягнув невеличку коробку. — Надіюсь це відео допоможе відновити справедливість.
Я сиділа в ресторані та замовивши чізкейк стала чекати. Я була одягнута в чорний топ та довгу чорну спідницю з вирізом. Я заплела високого хвоста і всі мої шрами на руках та шиї було видно, але це мене ніяк не хвилювало. Минуло 15 хвилин, пів години, 45 хвилин.
А він сильно запізнюється. Я легко посміхнулась та зробила глоток гарячої кави. І тут в кафе зайшов хлопець, в нього були великі синці під очима. Сам він був дуже худим, а на голові де-не-де виднілись залисини. Складалось враження ніби йому далеко не 23 роки.
— Так це ти мене запросила. — Сказав незадоволено хлопець та сів навпроти мене. Я схрестила пальці та легко посміхнулась.
— А ти змінився, Лео. Келвін з Ітаном сильно загрузили тебе роботою. — Сказала я. Хлопець незадоволено закотив очі.
— Давай ближче до суті. Мені ще потрібно працювати.
— Який ти грубий з давньою подругою. — Я зробила глоток кави. — Знаєш, ти завжди виділявся від четвірки, але не жорстокістю. Ти виділявся бідністю.
— Та що ти в біса верзеш?! — Викрикнув він.
— Я знала що твої батьки звичайні секретарі, бачу ти пішов по їхнім стопам. І не гидко працювати на того хто вбив твою сестру? —Запитала я, Лео здивовано подивився на мене.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Білосніжні крила смерті
Novela JuvenilДушевні страждання головної героїні заставляють задумуватись її про смерть. Але в житті настають переміни, та чи хороші ці переміни? Головна героїня переживає важкий момент в житті, приниження в школі та дома. Єдина її підтримка це мати, і ось в оди...