І навіть квіти вміють говорити

Розділ 5

Юнгі тупцював на місці, роблячи новий букет на вітрину, а подумки був у тому кафе, де він забронював столик для їхнього з Чіміном першого побачення. Він намагався продумати, що і як казатиме, щоб не схибити, не засмутити, не розізлити омегу, аби не сісти в калюжу.

Альфа не міг дочекатися суботи, щоб знову побачити Чіміна. Він весь час дивився на годинник та календар, наче від його поглядів вони можуть непомітно покрутити декілька разів планету.

Не витримавши, Мін тягне руки до дверей, що відділяють кімнату з квітами від основної зали, та швидко обирає квіти. Він робить великий букет з червоними ліліями та викликає кур'єра.

Продовжуючи працювати, Юнгі не очікував отримати повідомлення від Пака. Діставши мокрими руками телефон, на обличчі альфи з'явилася усмішка від звичайного «Дякую».

Серце забилося швидше.

꧁❀꧂

Мін замовляв нові квіти на сайті постачальника, як його відволік звук повідомлення. Знявши окуляри з очей, чоловік побачив SMS від Чіміна:

«Я теж про тебе думаю.»

Здається, Юнгі пищав.

«Як щодо того, аби сьогодні після роботи ти ближче познайомився з моїми песиками?»

«Сподіваюся, ти не в нових штанях.»

Альфа усміхнувся, набираючи текст, де написав, що закінчує сьогодні о шостій вечора.

꧁❀꧂

Юнгі дивився на омегу, що тримав в руках новий букет з пишними червоними гвоздиками, та уважно слухав, що розповідає Пак.

- До речі, мені приємно, що ти вважаєш мою красу витонченою.

Мін розгублено усміхнувся, дивлячись в темні очі.

꧁❀꧂

Коли вони зайшли у квартиру до Чіміна, альфа здивовано підняв брови, коли побачив, що їх зустрічає Шипшинка з двома своїми цуциками, які незграбно бігали по кімнаті, бажаючи, щоб їх скоріше погладили.

Омега з широкою усмішкою пестив своїх песиків та запропонував Юнгі присісти й дати собакам руку, щоб ті понюхали. Той так і зробив.