І навіть квіти вміють говорити

Розділ 2

Цього ранку в Юнгі нічого не падало з рук, нічого не зламалося, тому він з гарним настроєм йшов на роботу, тримаючи в руці паперовий стаканчик кави й круасан з малиновим варенням, що купив в пекарні біля парку.

Сьогодні альфа теж вирішив піти через парк. Не знав, чого йому так схотілося - чи сподобалося, чи мав надію знову зустріти того чоловіка. Проте так і сталося: чорні очі побачили знайому людину, що швидко йшов, не помічаючи навкруги людей. Здається, чоловік був знервований. Можливо, не хотів зустріти Юнгі, щоб не треба було плати, або ж Мін занадто багато думає про господаря собаки, доки той вже забув про той випадок.

Альфа кусає свою губу та розуміє, що не може так легко забути те, що трапилося вчора, тому вирішує, як справжній божевільний, прослідкувати за чоловіком. Він намагається не думати, як це виглядає зі сторони, проте саме розуміння того, що Юнгі спостерігає за незнайомою йому людиною і намагається з'ясувати, куди та людина йде, бентежить.

Навіщо це йому? - питає себе Мін, проте продовжує йти за господарем собаки, яка вчора обісцяла йому нові кеди.

Юнгі не дивується, коли той чоловік заходить до салону краси, в який вчора заходив Мін. Можливо, він навіть домовився з адміністратором, щоб той прикрив його перед альфою.

Зупинившись на пішохідній доріжці, він деякий час дивиться на салон краси, а потім відриває ногу від асфальту та йде до своєї квіткової крамниці.

꧁❀꧂

Доки руки Юнгі зайняті складанням букета, його голову не залишають думки про того чоловіка. Він ніколи раніше, за ці два роки, що у нього тут крамниця, не бачив його. Чи значить це, що той чоловіка працює в тому салоні краси не так вже й давно? Чи Мін просто сліпий?

- І додайте якихось листочків, щоб букет виглядав пишнішим, - голос клієнта врізається у вуха альфа, що той аж здригається.

- Так, звичайно, - киває та виконує побажання клієнта, знову занурюючись у свої роздуми.

Він думає, що, якби знову побачив того чоловіка, альфа й не вимагав би від нього гроші за зіпсоване взуття. Тоді, як тільки це трапилося, він був дуже злий і вже шкодує, що тоді так накинувся на того чоловіка. Не треба було поводити себе, як якась дика тварина, вони ж все-таки цивілізовані люди.