Моїми крилами

Вибір імені або як не збожеволіти з голосами в голові.

-Не будемо гаяти часу, дітки. Я допоможу вам обрати ваші геройські імена!

Хаяке, яка до того встигла політати у своїх думках, аж відірвала погляд від вікна, за звичкою схрестивши руки на грудях.
– Мати Василева, оце я вчасно явилась.

Вродлива героїня вже стояла посеред класу, очікуючи поки Айзава дістане свій жовтий спальний мішок і поступиться місцем. Раптом, ніби згадавши щось, він додав до сказаного трохи раніше. Якби Хаяке почула те що він тоді казав, то зараз би не була така здивована, але головне вловити суть, чи не так? А з цим в неї рідко були проблеми.

– коли придумаєте собі ім'я, пам'ятайте що воно має відображати ваш характер, а також характеризувати вас. Простіше кажучи, як корабель назвеш – так він і попливе.
Коли половина чоловіка вже була схована яскравою тканиною, він закінчив думку.
– Всесильний хороший приклад.

Її нові формальні однокласники досить енергійно відреагували на таку звістку, передаючи таблички для записів від парти до парти.
Поки Мідорія люб'язно їй не передав аркуш, Ріна бігцем глянула на хлопця, який недавно втратив свідомість. Фіолетовий шпиндик вже сидів на своєму місці, енергійно виводячи букви на табличці.

Дівчина й собі вирішила повернутися до завдання.

*
– Ім'я, яке б характеризувало мене, кажете..
– серйозно? Ти ще думаєш?
– справді, може візьмемо своє рідне ім'я та й годі?
– ну та, звісно, це чудова ідея світити своїм справжнім ім'ям тоді, коли знати про це відрядження мають якнайменше людей. Ти геній.
- згодна, ми тут мінімум на рік, не треба виділятись.
- боже ви колись замовкнете?
– побачим побачим.
- о, вона вже шось пише?
– б'юсь об заклад, це буде щось пов'язане з пташками. Як не напряму, то якимсь боком точно.
— заціпся, боже.

– ну я ж казала*
___________________

- Час на роздуми вийшов, хто придумав собі імена – виходьте до дошки.

Учні помітно занервували. Ніхто не очікував такого перебігу подій, тож бажання бути першим не те що відпало, взагалі не з'являлось.

- ми представимо їх тут? 
Вона оглянула хлопця. Це був парубок, який мав яскраве червоне волосся, що стояло дибки, і він тихо звертався до однокласника.
*Цікава зачіска, червоний тобі личить, дядьку*
- Це якось ніяково, але і відмовитись не можна.