Кіберпсихоз

1/3

— Увага всім патрулям: повідомлено про збройний напад на розі Даймонд-стріт та Саган-авеню. Орієнтир — червоні сходи за газетним кіоском.

Ксандра зітхнула. Знову. Знову це кляте місто не може спокійно заснути, бо кожну хвилину комусь кортить перевірити його на міцність, заразом трохи скоротивши населення.

— Агов, Джулі? — пробурмотіла вона в рацію, перемкнувши канал. — Підскочиш на Даймонд? Я тільки-но вирвалася з Японського кварталу, й мені дуже-дуже впадло вертатися.

До того ж вона щойно висадила напарника біля станції на Еллісон-стріт, але про це Ксандра змовчала. Не у всіх копів взагалі є напарники, тож нічого нити.

— Не можу, сонце. В мене тут двійко придурків, яких потрібно оформити. Не встигаю.

— Оке-е-ей.

Цей день міг стати першим за місяць, коли вона повернеться додому чітко під кінець зміни, але вже точно не стане.

Ксандра перервала зв'язок та різким рухом повернула кермо, розгортаючи автівку через подвійну суцільну. Так, порушення ПДР, але кого гребе? Це ж Найт-сране-Сіті.

На максимально дозволеній для копів швидкості вона помчала назад, через міст та довгою Капітола-стріт, понад річкою. Попри вечірню темряву, набережна освітлювалася достатньо, аби мутну воду можна було розгледіти навіть з правої полоси. А як опустити вікно, то й відчути її неперевершений аромат.

Колись дівчина ледь не оселилася в цьому районі — завадила непунктуальність рієлтора — а тепер щоразу радіє, що її оминуло це сумнівне задоволення. Краще вже бідніший Веллспрингс у Гейвуді, але зі свіжим повітрям та океанським бризом, що час від часу проривається зі сторони затоки. Хрін би з тими голографічними сакурами та яскравими фасадами.

Орієнтир, про який казав диспетчер, одразу потрапив у око — газетна будка з розбитим вікном. Схоже, що винесли його нещодавно, бо журнали вільно тріпотіли на протязі, й ніхто не намагався їх порятувати. Але й без орієнтира проїхати повз місце злочину було б неможливо: тут вже зібралася половина патрулів Вестбрука, два десятки витріщак та... спецзагін "Макс-Так". А оце вже погано.

"Що тут сталося?"

"Когось вбили?"

"Багато жертв?"

"Психа затримано?"

Запитання посипалися звідусіль, ледь встигла Ксандра вийти з машини. Але звідки їй знати? Сама ж лишень прибула.