1 частина

28 4 0
                                    

Компанія AGD
Кабінет Юнгі
22:45

- Юнгі досить працювати. Нікуди твоя компанія не дінеться - говорить його партнер Чон Чонгук і найкращий друг.

- Ага. Зараз. - Юнгі сидить за своїм робочим столом і перебирає документи, не дивлячись на темну ніч, він працює.

- Ну от і знову! Ти взагалі спиш? Чи ти вампір?

- Відстань, дай документи підписати і все - Юнгі ненавидить коли його відволікають від роботи.

- Ну точно вампір. І сам ти блідий. А клики покажеш? - Сміється хлопець.

Юнгі вважає Чонгука повним ідіотом, хоча це і не так. Для нього він завжди буде молодшим дивакуватим молодшим братом.

- Слухай Чонгук, сам не робиш і іншим не заважай.

- Що знову розійшовся з черговою пасією?

Юнгі тільки вздихає. Ніхто не дивиться йому в душу, всі дивляться йому в гаманець. Йому це остаточно набридло, як кістка в горлі застряла і жоден лікар не може допомогти. Він вважав, що знайдеться така дівчина яка полюбить його таким яким він є, а не через статус. Любитиме у всі часи, в горі і радості як то кажуть. Він не чекав на долю склавши руки, він шукав її, ту саму, тільки для нього, але ніколи не щастило.

- Ага, я вже не знаю що робити.

- Та забий на це, знайдеш ще її.

- Легко тобі казати, маючи дружину. Ви хоч рік одружені, хоч в сварці, але кохаєте одне одного.

Юнгі іноді заздрить сім'ї Чона. Коли він з Чонгуком приходить до нього додому, його зустрічає дружина, обнімуться, поцілуються, а потім сідають за стіл де вже стоїть приготовлена нею вечеря. Боляче? Так.
В нього і не раз були серйозні відносини, принаймі він так вважав, але вони закінчувалися навіть нормально не розпочавшись.

- Ну так, Ліса для мене все. - Юнгі дивитися у вікно де сім'я приїхала додому, мабуть були на якомусь святі. Чоловік несе на руках маленьку сплячу дівчинку в той час як біля нього йде його дружина і допомагає відчинити двері. Для Юнгі це поки що недосяжна мрія. Сім'я - це саме омріяне його бажання. Йому вже 29, а він її досі не має.

- Цінуй її, такої яка тебе терпить ніде нема, вона екземпляр - посміхаючись до Чонгука говорить Юнгі.

- Ахах єдиний у світі.

Юнгі починає збирати свої речі, щоб нарешті поїхати додому, точніше до Чонгука, з цієї сірої кімнати. Юнгі на час свого ремонту переїхав до Чонгука.
Вийшовши з кабінету з ним попрощалися деякі працівники компанії. Вони вийшли на двір, який вже освітлювали вуличні ліхтарі.

"Холодно, печально як в моєму житті" думав Юнгі. Чонгук нарешті завів машину і вони відправилися додому.

Осінь. Тільки листопад, а вже холодно до кісточок, Юнгі як ніхто інший відчуває як наближається зима. І як завжди він їх проводить на роботі. Батьки закордоном, він рідко з ними спілкується, але завжди отримує на свята привітання і подарунок. З братом кожного тижня спілкується по відеодзвінку. Хоча б щось радує.

- Слухай, хьон - Чонгук відволікає Юнгі від думок.

- Ммм?

- Є ідея як знайти тобі дівчину - Радісно сказав Чон.

- Що, будеш на шоу "Холостяк" відправляти? - Юнгі посміхається дивлячись на темну дорогу на якій від вітру лежить опале листя.

- Ні, але був такий варіант - Пасажир машини сидить в легкому шоці, хоча привик що в Чона такі безумні ідеї. - Так от. Ти - стаєш паралізованим, ти не маєш своїх статків і змінюєш ім'я - Такого Юнгі точно від нього неочікував.

- Тобі що мало від Ліси по голові дісталося? Я можу добавити!

- Ну хьон, не злись, ну це єдиний спосіб як бути з дівчиною по любові - Що не кажи, а Чонгук у цьому випадку правий - Ну ти ж не будеш справді паралізованим і компанія твоя на місці залишиться. Ну що? План у виконання доступний?

- Можна спробувати. - Юнгі не дуже сподобалася ця ідея, але це справді єдиний спосіб - Лиш з чого почати ?

- Нуу можна купити просту квартиру, десь недалеко і візок. Ну і ім'я тобі нове. Будеш Чхве Темін?

- Пх буду.

Так вони і доїхали до великого будинку від якого вже пахло домашньою випічкою. Тільки одна кімната була світлою, це - кухня. Ліса по традиції накривала на стіл, спеціально для нас, хоч і посварилася з Чоном. В 11 годині ночі всі жінки будуть чекати свого чоловіка з роботи, але не всі будуть готувати для нього. Зараз вона зла на Чона, а не на Юнгі, в іншому випадку Ліса вже лежала в ліжку і чекала, вдаючи що спить.

- План розпочинаємо завтра. В тебе через два дні відпустка, ідеальний час. - Виходячи з машини говорив Чон - Не переживай компанія деякий час на мені.

- Мг...

Минуло 2 дні...







Провірено: ЛЮБОВ Where stories live. Discover now