🔪×6×🔪

319 32 6
                                    

×××

Незважаючи на суєту городян поза стінами ресторана, у середині  «InsomniaVille» панує спокій і порядок: у кутку стоїть музичний автомат, з усіх боків можна почути запахи, що дурманять голову, барна стійка оформлена в стилі червоного дерева, а також, з того ж дерева модні стільці та столи, саме приміщення акуратне та відполіроване до досконалості. Тут лише кілька відвідувачів, що цілком тішить Фелікса.

Це дає йому почуття спокою, та усамітнення, ніби вони з Хьонджіном на якомусь побаченні.

Від цієї думки його серце починає битися частіше, а метелики в животі божеволіють, намагаючись вирватися назовні.

"Що це за назви?"

Запитує він, щоб відволіктися, невпевнено переглядаючи меню на столі. Вони з Хьонджіном вже вибрали стіл, щоб сісти, і він знаходився навколо місця, де знаходиться персонал.

Хьонджін нахиляється і посміхається.

"Це зроблено для того, щоб заманити клієнтів своєю ексцентричністю, хоча, їжа і так робить свою справу."

Потім до столу підходить молодий чоловік, одягнений у кавово-коричневий фартух та робочий одяг, який ще більше доповнює естетику ресторану. Його щоки круглі, а очі дивляться у душу.

"Привіт Джисон!"

Вітає старший хлопця з сяючою посмішкою, тим часом як Фелікс незграбно махає рукою.

"Я так радий тебе бачити, Хьонджін!"

Кричить хлопець, все з тією самою радісною усмішкою на обличчі. Він дивиться на Фелікса і махає рукою йому.

"А як звуть тебе?"

"....Бан Фелікс."

"Ми з ним друзі, і я хотів, щоб він спробував вашу їжу."

Додає Хьонджін, а Джисон бачачи це, згадує про маленький блокнот в руках і беручи його швидко киває.

"Звичайно звичайно."

Відкриваючи блокнот, він запитує Хьонджіна.

"Що будете замовляти?"

"Як зазвичай. І так як Фелікс вперше тут, принеси йому те саме, що й мені.”

Відповідає за молодшого Хьо нджін, на що Фелікс полегшено видихає.

"І...Синмін... він тут, правда?"

Фелікс піднімає голову на голос Хьонджіна, спостерігаючи за діалогом між двома хлопцями. Посмішка Джисона стала менше, але він все ж таки посміхнувшись сказав.

"Звичайно. Зрештою - це його робоче місце."

Хьонджін кивнув, і Джисон пішов. Після цього набравшись сміливості, Фелікс все-таки ставить питання, який не дає йому спокою.

"....Синмін один із твоїх хороших друзів?"

Хьонджін киває. "Ага."

Його нога раптово треться о здорову ногу Фелікса, лякаючи молодшого. У відповідь брюнет закидає голову назад і сміється. Незважаючи на те, що він робить це досить голосно, Фелікс ні трохи не заперечує проти. Він не вірить, що колись зможе зненавидіти сміх Хьонджіна.

"Більше так не роби."

Твердо каже Фелікс, але без будь-якої загрози у тоні. Він теж усміхається під поглядом старшого, що ховає свою усмішку за долонею, його красиві, блискучі очі зморщуються на куточках.

"Просто... часом коли ти нервуєш, ти виглядаєш дуже мило."

Хихикає Хьонджін, намагаючись заспокоїтися. Він вдихає та видихає, а Фелікс зачаровано спостерігає.

Як раптом, він відчуває позаду чиюсь присутність, що змушує його обернутися. А Хбонджін різко перестає сміятися.

Замість Джісона ззаду був інший офіціант, який тримав великий піднос із замовленнями Фелікса та Хьонджіна. Його обличчя не виглядає таким же доброзичливим як у Джісона, але він з обережною посмішкою вітає обох хлопців.

"Добрий день. Сподіваюсь, ви двоє насолодитеся їжею"

Стримано каже він, обережно ставлячи тацю на стіл. Офіціант вже повертається щоб піти, але його зупиняє Хьонджін, який хапає молодняк за руку.

"Синмін, привіт, ми можемо поговорити?"

Шатен робить крок назад і Хьонджін відпускає його руку.

"Пізніше."

"...Добре. У будь-якому випадку - це Фелікс, чоловік одного з друзів мого чоловіка, і він вже в захваті від цього місця.

"Ага."

Додав Фелікс, підтверджуючи слова старшого.

Синмін дивиться на нього з іронічною посмішкою.

"Прекрасно."

І йде.

"Хіба не милий хлопець?"

Каже Хьонджін, роблячи ковток свого напою.

Фелікс повільно знизує плечима. Він радий, що знову змусив Хьонджіна сміятися.

🔪🔪🔪

ПСИХ (хьонлікси)Where stories live. Discover now