ПСИХ (хьонлікси)

🔪×10×🔪

×××

Минає час, і захоплення Фелікса Хьонджіном зростає настільки, що він вже не може бути з ним, коли під боком Чанбін - чоловік Хьонджіна. А ще, страшніше стає від того, що про це може дізнатися Чан.

Щоразу, коли дві сім'ї обідають разом, Хьонджін дивиться на нього довше, ніж дозволено, дражнячи випадковими дотиками, і обіймаючи своїми теплими руками. Через це Фелікс відчуває себе спантеличеним, але хоче більшого, хоче залежати від відчуття губ Хьонджіна, що затримуються на його ластовиння, коли їх чоловіків немає вдома. Він хоче його.

Хлопець загадка, знайомить блондина зі своїми новими, для Фелікса, друзямий, щоразу, коли вони йдуть гуляти.

Більшість - важливі люди, але ніхто з них не здається настільки близьким Хьонджіну як Синмін, і це продовжує збивати Фелікса з пантелику.

Але, принаймні, він теж має близьку людину - Мінхо. Здається, Фелікс подобається своїй близькій людині більше, ніж він думав, і старший, здавалося б, не заперечував, що Фелікс одружен. Він справді цінує компанію Мінхо. Там, де з боку Чана не вистачає ласки, Мінхо щедро компенсує своєю.

  ×××

Голова Мінхо уткнулася йому в плече, а руки обвилися навколо талії. Зараз, їх оголені тіла лежать, притулившись один до одного. Цієї ночі, перебуваючи в таємній спальні старшого, Фелікс шкодує, що не може довше побути з чоловіком, замість того, щоб через пару хвилин зібратися і повернутися додому, щоб навести лад у будинку для свого чоловіка.

"Мінхо ..."

Шепче блондин, злегка дуючись. Мінхо знову на ньому, залишає поцілунки на усьому обличчі хлопця, і хоча йому це дуже подобається, він дійсно повинен незабаром покинути Мінхо.

"Та знаю я, знаю. Тебе вдома чекає чоловік."

Перериваючи Фелікса, каже Мінхо. Його вказівний палець проходить по вигину красивих та пухких губ блондина.

"Боже мій, ти такий гарний..."

Фелікс червоніє, але змушує себе сісти, намагаючись пригладити своє сплутане волосся.

"Мені потрібно йти."

"Перед тим як підеш, хоча б прийми зі мною душ."

Як не дивно, але Фелікс погоджується, і після того, як він уже одягнувся, Мінхо пропонує підвезти його ближче до місця, де він живе. Поїздка була спокійною, але коли він виходив із машини, на нього одночасно накочують хвилі занепокоєння та страху.