Кінець

Коротко, але ясно

Минув тиждень...Вранці:
Вранці перший прокинувся Девіл. Він вирішив зробити сніданок. Заварив чаю та зробив грінок, з чимсь схожим на малиновий джем. Потім всі попрокидалися.
- Як смачно! - сказала Ріккі - доречі, я напевно знаю, як вирішити нашу задачу. За сніданком розповім.
Дівчата привели себе у порядок і пішли до столу. Хлопців ще не було.
- Мені здається, чи хлопці гірше за дівчат приводять себе у порядок? - сказала Ніколь
- Напевно - відповіла Лара, - але я тебе виправлю, не гірше, а довше...
Всі розсміялися...
- Чого сміємось? - запитав Джордж зайшовши у кімнату - невже якийсь смішний жарт ? Розкажи і нам.
- Та, не жарт це. - відповіла Сем Ми просто про вас розмовляли і про те, як ви довго себе " красите ". - знову сміх
- Хахаха - засміявся Девіл без інтузіазма.
Хлопці сіли за стіл. Останім прийшов Данте Сеймолс. Всі довго їли і тишу порушила Ріккі:
- Доречі! Я хотіла розповісти про мій план, що до вирішення нашої задачі.
Я гадаю спробувати не водити ліки-сивородку, а просто поприскати на заражену людину. Може подіє і тоді ми зберемо всіх в одному місті і ввімкнемо датчики дощю, в яких буде ця сивородка.
- Оуу..! Дуже хороша ідея. Треба спробувати! - сказала Сем.
Доки друзі піймали " монстра " і спробували метод Ріккі, пройшло не мало часу.
Тому про це не будем говорити.
Через одну неділю хлопці піймали Дитя і поприскали сивородкою.
Неймовірно, але подіяло! Через декілька днів, після того як експеремент був проведений, настав час рятувати світ.