Преподобний Ґу 2

Розділ 233: Глибоке непорозуміння

На другий день настала черга Бай Нін Біна лежати в ліжку. Йому було так боляче, що він не міг поворухнутися.

Фан Юань вже майже одужав і пішов орати поля на сході села.

Старенька зайшла до кімнати та занепокоєно запитала.

Бай Нін Бін продовжував говорити, що з ним все гаразд, що він втомився після цілого дня фізичної роботи, і що йому потрібен лише один день для відпочинку.

Старенька з розумінням посміхалася:

- Ти дійсно втомилася, твої дії в останні два дні були трохи гучними, я все це чула.

- Що? - Бай Нін Бін не міг цього зрозуміти.

- Юна пані, перестаньте приховувати це від мене, я можу сказати це за милю! - старша пані розсміялася.

Зіниці Бай Нін Біна звузилися. Невже його особистість була викрита? Як таке може бути? Враз у ньому зародився глибокий намір вбити, але він не міг цього зробити.

Він міг холоднокровно спостерігати, як згорають брат та сестра з клану Бай, але це тому, що клану Бай судилося бути їхніми ворогами. Хоч він і був гордим, але не був нещадним, як Фан Юань, щодо людей, які допомогли йому, він не зміг би діяти.

Старша пані перед ним була саме таким випадком, як і колишній глава клану Бай (з клану Бай Нін Біна).

Стара не мала жодних підозр до Бай Нін Біна, вона схопила його за руку і поплескала:

- Юна пані, я вже кілька днів не можу зрозуміти, як хлопці можуть мати такі сідниці та талію, як у тебе! Не дивно, що ти носиш солом'яний капелюх і не любиш розмовляти. Хоч я й стара, але все ж таки жінка, у нас, жінок, є талант, порівняно з чоловіками - ми прискіпливі.

- А? - Бай Нін Бін не знав, що відповісти.

Старенька була сповнена ентузіазму, говорила розуміючим тоном:

- Я розумію, що ти, як жінка, одягаєшся так на вулиці, щоб захистити себе, інакше можуть статися нещасні випадки.

Бай Нін Бін втратив дар мови.

Він ненавидів людей, які використовували слово "жінка", щоб діяти йому на нерви, але перед цією захопленою і простою старенькою він був дуже безпорадним.

Старенька посміхалася до тих пір, поки її очі не перетворилися на пряму лінію, і раптом придушила свій голос: