Thunersee

Глава 3. Сімейна вечеря.

Ю Рі стоїть біля плити, готуючи щось на вечерю, мабуть, щось смачненьке, адже сніжно біла самоїдська лайка з темними, як ґудзички, очима, і на крок не відступає від господині. Позаду чуються кроки, і навіть не обертаючись, жінка розуміє що це ні хто інший як її син, який не зрозуміло де весь день вештається.

- Юнґі? - з прищуром, через плече кидає погляд...

- Мама? - здивований її підозрілому настрою; хотів би якнайшвидше зникнути з поля зору жінки, щоб не піддатися її нескінченним розпитуванням.

- Чому ти так довго? На фабриці щось трапилося? Чому ти затримався? - звучить, у підтвердження думкам Юнґі, тисяча і одне запитання, зовсім на кшталт Юрі.

- Нічого не сталося, - сухо кидає у відповідь.

- Тож якщо нічого не сталося, чому затримався? Ве ж таки щось є. І чому в тебе волосся вологе? А-а, знову на березі був, - не замовкає.

- Ма-ам, - стомлено тягне хлопець, і мимоволі закочує очі, - ну чому ти така допитлива?

- Ну і що це?! Що ти закочуєш очі?! Думаєш не бачу?! Я може хвилююсь за тебе. Не думав?!

Юнги і справді почувається дитиною, незважаючи на те, що йому 25 років і він управляє сімейним бізнесом, який дістався йому від батька. Батько залишив світ уже як 2 роки, але біль все ще гризе його зсередини і ніяк не залишає його. Як і мати, хоч на вигляд і не скажеш: багато говорить, як і багато переживає. Але Юнґі не сердиться за це на неї, бо розуміє, що та просто боїться залишитися одна, тому так і дбає про єдиного сина.

Юнґі все ж таки прямує в душ після важкого робочого дня, і чує в слід щось про вечерю, про Юнджин з Роландом, і про якогось Чіміна.

***

Чімін з бабусею прийшли до Ю Рі раніше, ніж вона на них чекала, з метою допомогти. Роланд же вирушив із Мінсу на берег прогулятися. Разом на кухні вони готують корейські закуски, які за словами господині не часто бувають у них столі.

Чімін нарізає сир і викладає на дерев'яну дощечку, також нарізає туди і шинку, розкладає маленькі гронця винограду, і прикрашає все це гілочками розмарину. Хлопець зазначив, що цей сир відрізняється від того, що приносила пані раніше. Якщо той нагадував пряні трави, то цей має квітковий аромат, а на смак більш ніжний, з насолодкуватістю.