Мародери і В'язень Азкабану

5 розділ

Джеймс згорнувся калачиком у своєму ліжку, використовуючи подушку, щоб заглушити ридання, що пронизували тіло. Знадобилася до останньої унції рішучості та мужності, щоб триматися так довго, як він це робив, тому просто не може більше цього робити.

Хоч і зайняло години, але вони нарешті завели Сіріуса в душ, переодягли в запасну піжаму, яку вдалося роздобути ельфам, і лягли в ліжко. Ні, не в ліжко Сіріуса, а в просто ліжко.

Поттеру вдалося запобігти панічній атаці, доки він не почув, як Сіріус і Ремус перестали обертатися один навколо одного, і їхнє дихання стало рівним. Червохвіст теж десь там є, мабуть, у подобі щура. І Блек, і Пітер справляються з речами краще, коли вони у вигляді тварин.

Джеймс також робить це, але лише тоді, коли Золоторіг має простір для бігу. Оленям не так багато є чим зайнятися в повністю мебльованій кімнаті, роги справді неймовірно вміють заважати, але крім цього.

Він перевертається, намагаючись вирівняти дихання.

Це не так — усе не здається справжнім. Лілі — мертва. Аліса, Френк — напевно мертві. Піт — мертвий. Безліч інших — зникли. Ремус — роками сам. І Сіріус... Поттер не може навіть думати про це, не розплакавшись.

Що сталося? Невже щось могло статися в наступні кілька років життя Мародерів, що так кардинально змінило ситуацію?

Джеймс заплющує повіки, ховаючи очі в руках, і тихо, здригаючись, видихає.

Гаррі зростав у тітки, а це означає, що батьки самого Джеймса, імовірно, померли.

Здається, менше ніж десять годин тому в нього були батьки, сім'я, життя. Зараз він, мабуть, сирота, у незнайомому світі, в оточенні незнайомих людей, тому повинен триматись при розумі. Для себе, так, але здебільшого для своїх друзів — практично єдиної сім'ї, яка зараз у нього є.

І Гаррі. У Джеймса з оригіналу був син. Посеред війни. Наскільки він був дурним? Хлопчик мав статися випадково — це єдине, що має хоч якийсь сенс. Навіщо комусь народжувати дитину посеред війни?

У них не тільки народилася дитина під час війни, вони ще й узяли, й померли потім, залишивши малого на виховання. Гаразд, Джеймс не знає подробиць, але майже впевнений, що можна назвати їх «монстрами». Зовсім недалеко від істини.

Парубок тягне подушку на обличчя, приглушуваючи тихий стогін жаху. Він надто молодий, щоб бути батьком, а батьком травмованої дитини й поготів, молодшої за нього лише на два роки.