ГЕНІЙ

РОЗДІЛ ІІ. ВБИВСТВО

Пройшло всього трохи більше п'ятнадцяти хвилин від початку від'їзду, як голосний крик відлунням пронісся по коридорах локомотиву.
Здавалося, що кричить смерть з самісінького пекла, а її болісний стогін досягає самих кісток.

Проігнорувати це не міг ніхто, як і сам Конфідо.
Хлопець відкрив двері свого купе і побіг в сторону буфету,де як здавалося було чути крики. Поки біг йому на зустріч встигли зустрітися інші пасажири, які також спішили погледіти на джерело шуму, декілька прислуг і навіть пробігаюча миша, яка неохоче притулялася до закутку.

Вже на місці, посеред вагону-ресторана Конфідо бачить невелике скупчення людей, які постійно щось то шептали, то ойкали, то тяжко зітхали.

Лише одна особа не намагалася підійти та злитися з натовпом, а навпаки трималася осторонь

- панночко! - вигукнув Конфідо і підійшов поближче - що тут сталося? Звідки ці крики?

Амаре спочатку легко посміхнулася, видно зустріч з новим знайомим викликала таку реакцію, але потім її погляд забігав по кімнаті і вона зовсім тихо відповіла

- смерть.. - вона замовкла намагаючись проковтнути комок в горлі - помер пан Приміс*¹.. причини смерті невідомі..

- отруєння.

Чітко, неначе вирок на суді сказав чоловік, що щойно підійшов до них.

Вір Менс*² - так його звали. Високий чоловік літ тридцяти з недуже широкими плечима, явно вираженими мішками під очима та коротким волоссям кольору кави з молоком і топленого шоколаду. Його очі кольору моря з легким, свіжим відтінком м'яти були глибоко посаджені і виражали втому

- зовіть мене паном Менсом - незнайомець поправив окуляри - я викладаю кафедру лікарських та медичних наук в Харківському університеті, тож як викладач можу з точністю сказати що це отруєння

- приємно познайомитись, я Конфідо - хлопчина схилив голову і продовжив - невже самогубство!?

З жахом сказав він, широко відкривши очі

- бути не може! - з таким же жахом відказала Амаре - пан Приміс був одним із знайомих мого батька. І я не вірю що він здатен на таке..до того ж він нещодавно одружив свого сина.. тож життя у нього складалося як найкраще..- вона відвела погляд

Конфідо розумів до чого хилить розмова. Важко розуміти що цього невисокого чолов'ягу, якого прислуга швидко накриває рушником і відносить подалі від стурбованих поглядів - насправді було вбито...

ВБИТО!

- якщо це не самогубство то вбивця досі тут! На паротязі!

Тільки викрикнувши ці слова , Конфідо відчув ще більшу тяжкість.

Амаре ойкнула, її ноги підкосилися і тепер для того щоб втримати рівновагу вона трималася за найближчу стіну. В той час як пан Менс вронив свої окуляри

- це правда - сказав він піднімаючи окуляри - і що саме страшне: в нас залишилося трохи менше шести годин на цьому локомотиві з вбивцею..- Вір видихнув: не розбилися

- чому ви такі спокійні пане Менс?! Невже не розумієте усієї серйозності ситуації?!? - Амаре тепер вже стояла на ногах а її кисті стиснуті в кулачки були біля грудей

- повірте мені пані...

- Амаре Пакс!

- повірте пані Пакс я й сам стривожений. Але не піддаюся паніці як деякі

Амаре була спокійною і тихою, але ці слова змусили її щоки покритися червоним кольором від злості

- ну тоді не піддавайтеся паніці і далі залишайтеся прямісінько на місці убивства!

Вона розвернулася і стрімко ледь гупаючи ногами пішла до своєї кімнати.
Конфідо хотів зупинити її, але роздратоване бурчання і ледь зрозумілі слова: « Якщо що то шукай мене в купе №15 » почуті від пана Менса - зупинили його

- і що з ними таке?? У нас вбивця на волі а вони знайшли час для дурних сварок на пустому місці..!

Насправді в середині себе Конфідо розумів переживання та злість Амаре.
Дівчина просто боялася за себе..за своє життя..

Конфідо ніколи не забуде тремтячі руки і оповиті кришталем-сльозою очей панночки

- я знайду вбивцю щоб більше ніхто не постраждав а Амаре перестала боятись!

-кхм-кхм!

Свої героїчні слова хлопець сказав занадто голосно. І тепер на нього дивилися як мінімум десять пар очей.

Конфідо сором'язливо вибачився і швидким кроком пішов назад до свого купе проходячи повз інших людей, мишей, купе пана Менса, лише трохи зупинившись біля кімнати пані Амаре, але схаменувшись зайшов до свого купе

- треба почати розслідування!

--------------------------------------------------------------

Приміс*¹ [ лат. primis ] - перший

Вір Менс*² [ лат. vir ] - людина ; [ лат. mens ] - розум

Автор: вітаю з першим вбивством!