- Скажіть що не одна я то чула та бачила
- Не одна
- Час тікати - ми почали йти стежкою ніби нічого не бачили і не чули. Біля нас вийшов містер Галлахер
- Ви в будинок йдете ?
- АААААА - Ділан ледь не заплигнув мені на руки
- Ти чого ?
- Я не очікував що ви тут з'явитесь
- Мел - ми побачили Джонатана, одногрупника Аміри(вони на рік старші)
- Ти щось хотів ?
- Ми могли б поговорити?
- Я зараз без взуття, тому далеко не піду. Ти можеш сказати зараз
- А
- Я їм довіряю
- Мел, ти мені сподаба...
- Почекай, почекай, почекай. Ні, ні, ні я тобі не подобаюсь
- Навпаки - я кивала в знак відмови
- Давай я тобі поставлю декілька питань
- Давай
- Мій улюблений колір ?
- Рожевий?
- Терпіти його не можу. Як звали мого друга дитинства ?
- Уявлення не маю
- Коли я останній раз плакала ? - хлопець мовчав - Вибач, але я не відповім тобі взаємністю
- Ти можеш сказати хто у твоєму смаку
- Я скажу, але ти не зможеш таким стати
- Ти просто скажи
- Високі брюнети, якщо дивитись на характер та манери, то власний, спокійний, вміє постояти за себе, а також трохи псих
- Вибач що відволік
- Нічого - я пішла як ні в чому не бувало
- Що це було?
- Я відшила хлопця, а що?
- Що це були за запитання ?
- А. Ну я колись написала 5 питань, якщо хлопець не міг відповісти на 4 з 5 то він одразу йшов мимо
- А що за запитання ?
- Мій улюблений колір, як звали мого друга дитинства, коли я останній раз плакала, що мені більше подобається- машина чи мотоцикл, і останнє на що в мене алергія
- Вау. Та я вже провалив
- Тільки людина якій я справді подобаюсь і якій я довіряю зможе відповісти на всі питання - я повернулась до друзів і помітивши викладача згадала що він був з нами
-А ти майстер відшивати Хакер, в тебе уроки треба брати
-Не потягнете мої уроки
-Через годину чекаємо вас біля водоспаду
-Плавати будемо?
-Так Ділан
-Дівчулі чого чекаємо, швиденько переодягатисяДіл схопив нас за руки й побіг до будинку. Ми переодягнулися, я накинула легку сукню й ми пішли
-Ой зараз крику буде
-Чого?
-Всі побачать наші тату
-Ну що ж поробиш
-Дівчат шукайте плюси. Нам буде більше місцяМи прийшли до берега. Всі вже плавали
-А я казала що у фізрука та біолога є прес. Треба було з кимось спір влаштувати, так би грошей заробила
-Шукаєш в людях тільки вигоду Хакер - до нас підійшов містер Галлахер
- А ви тільки підслуховувати та зваблювати вмієте
- Та наче ще нікого не звабив
- А чому сьогодні не без футболки ?
- Як ти тоді сказала "Відкачувати прийдеться"
- Та знаєте, зараз в дівчат інші фаворити - я дивилась на містера Волтона та містера Джонсона
- Вражає
- Мел, ти будеш сьогодні плавати?
- Ні, рана ще не повністю затягнулася. Не хочу, щоб в неї щось потрапило
- Як хочеш, ми тоді пішлиЯ всілась на пісочку й просто дивилась на всіх. Хто грав у волейбол, хто плавав, хто також на сонці лежав. До мене підійшла Джині, Ава та дівчина яку відшив Галлахер
- Чому сидиш сама ?
- Мені поки не можна в воду
- Ти знала що ти в кімнаті живеш з мафіями - я підняла спідницю сукні й дівчата побачили тату - Ти одна з них
- Так, щось маєте проти ?
- Ні, ми підемо - до мене підійшов математик
- Ти могла Джонатану також тату показати і він би ще швидше тоді зник
- Так було не цікаво
- Яка справжня причина чому плавати не йдеш ?
- Рана та і я плавати не вмію. Соромно казати, але це так, мені 17, а я не вмію плавати. Та і трохи боюсь - математика забрали грати в волейболЧерез деякий час до мене підбігли хлопці, схопили мене та почали тягти у воду, мені закрили рота, тому я не могла нічого сказати. Вони занесли мене в воду на глибину грудей, я змогла звільнити рот та почала кричати, щоб мене відпустили, але мене почали розгойдувати та кинули у воду. Коли я опинилась у воді мене охопив страх, я не могла нормально виплисти на поверхню води, від паніки я почала відкривати рот та ковтати воду.
Я відчула руки на талії й саме вони підняли мене з води. Я вчепилась в людину яка мене витягнула, мене сильно трясло від страху- Спокійно. Ти вже не у воді, тобі нічого не загрожує - по голосу я зрозуміла що це мій викладач
- Я дуже злякалася що не зможу випливти
- Чим ви думали коли так зробили ?- кричав Ділан
- Ми просто думали що вона соромиться лізти в воду от і вирішили допомогти
- Придурки, Мелі як ти?
- Трохи наковталася води і злякалася, а так все добре
- Тебе колотитьМістер Галлахер виніс мене на берег, я й досі обіймала його за шию боячись відпустити
- Та що там глибини по шию було
- Вона плавати не вміє, ідіот - в мене була істерика, тому викладав поніс мене до будинків, за ним побігли Діл та Аміра- Ти в безпеці - я нарешті відпустила брюнета
- Випий, тобі треба заспокоїтися
- Я вже напилась у воді
- Це заспокійливе
- Дякую що швидко зреагували...
- Мені ж треба за вами дивитись
- Я більше не піду до річки, з мене вистачило
-Тоді переодягайся і підемо в ліс погуляємо
- Але ж ви хотіли поплавати
-Ми одна банда й повинні бути разом. Та і за тебе нам кеп та твій брат голови відірвуть. А на річку ми ще встигнемо сходити
- Сушіться, а я піду з хлопцями поговорю покиЯ переодягнулась в шорти та оверсайз футболку. Вийшовши на вулицю я побачила хлопців
- Вибач Мел. Ми не хотіли тебе налякати
- Ми не знали що ти плавати не вмієш. Ми навіть спочатку не зрозуміли що сталось коли ми тебе кинули. Ми думали ти жартуєш що виплисти не можеш
-Раджу вам до мене більше не підходити, бо в наступний раз можуть знайти ваші трупи
ВИ ЧИТАЄТЕ
Червоний дракон (ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionПросто почни читати і ти закохаєшся в цю історію 🤭😏