Червоний дракон (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Тобі треба вкрасти телефон в математика

- Мелі, будеш ? - Діл простягнув мені термос 
- Що там ? 
- Спробуй - я бачила по очах хлопця що там не чай і не кава, я зробила ковток і відчула смак спирту, я подивилась на хлопця, він почав посміхатися. Я зрозуміла що то коньяк 
- Гарний чайок 
- А то - я зробила ще декілька ковтків та віддала термос - Злазь зі столу - я стала на стілець, а потім вже опинилась на підлозі 
- Мел 
- Що ще треба тобі Ава ? 
- Давай на спір зіграємо 
- В що 
- В карти, виграєш ти, я більше і слова тобі не скажу, виграю я, ти виконуєш моє бажання 
- Давай - я подивилась на стіл викладача, його не було - А де ? 
- Вийшов, поки його нема зіграємо 
- Окей - ми почали грати, Ава виграла - Давай бажання 
- Виконаєш що я скажу ? 
- Дивлячись що скажеш 
- Тобі треба вкрасти телефон в математика 
- І все ? 
- Так 
- Нащо тобі його телефон 
- Ні для чого, просто витягни телефон і покажи нам його, все 
- Окей - в аудиторію якраз зайшов той про кого ми говорили. Я підійшла до нього з руками за спиною 

- Ти щось хотіла Хакер ? 
- Так 
- І що ж ? - я підійшла ближче до викладача, наші тіла були в декількох сантиметрах, я дивилась в його очі - Що ти задумала ? 
- У вас просто тут щось - я потягнула руку до волосся хлопця поки другою витягала телефон. В мене вийшло це зробити, я завела руку з телефоном за спину  - Здалось - як тільки я хотіла відійти від брюнета, він схопив мене за руку 
- Повертай 
- Кого ? 
- Телефон мій 
- В мене його нема - брюнет підтягнув мене до себе й завів свою руку за мою спину, щоб взяти другу руку в якій був телефон й вивести за спини 
- Тобі ще треба повчитися витягувати речі з кишень непомітно - він забрав телефон 
- Вчителів нема, хоча є один, але він не буде вчити мене. Сильно відчувалося що телефон зник ? 
- Я достатньо чутливий
- Чому тоді одразу не сказали 
- Тобі ж треба було його сперти в мене. Чи не так ?- він перевів погляд на Аву 
- Нічого подібного, я це сама вирішила зробити 
- Удам що повірив, після пар зайдеш до мене, зрозуміла ? 
- Зрозуміла. Відпустіть вже - брюнет відпустив мене, я підійшла до Дена - Вмикай щось цікавіше, нудні пісні якісь 
- Роблю - я пішла до Ави 
- Телефон витягнула, сама бачила 
- Хто ж знав що ти не вмієш лазити по кишенях - зухвало мовила вона 
- Справді ?- я підняла руку в якій був телефон Ави 
- Він же був в мене в кишені 
- Схоже що ти не чутлива, от і вийшло - я посміхнулась дівчині 

До кінця пар ми слухали пісні, деякі співали, всі хто хотів танцював, а містер Галлахер просто сидів на столі в себе й дивився на весь дурдом який я влаштувала, інколи я помічала що він знімав нас. Після пар ми з Джині пішли до нього в кабінет й чекали під дверима