Червоний дракон (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Застукали за сном на роботі

Я зайшла в аудиторію 

- Добрий ранок - я лише помахала рукою 
- Що таке Мел ?- мовив містер Хорм стоячи біля містера Галлахера 
- Не виспалась 
- А причина ?
- Причина також не виспалась, мабуть 
- Що ж сталося ?
- Хтось собак випустив, під вінками стояли гавкали 
- Проходь 
- Угу - я сіла на своє місце, директор почав говорити те саме що вчора нам вже повідомили. Я дістала енергетик з сумки й почала пити 
- Весело тобі, мабуть 
- Та прям не можу, так було весело. Вінні спить як вбитий, а я не можу спати. Що я вже не робила, нічого не допомагало 

З цього дня пройшов тиждень. Ейдан відмовився від моєї допомоги в підготовці до екзаменів, я приїжджала до нього, ми часто розмовляли до 12 ночі телефоном і все було просто чарівно 
Ми сиділи як завжди в аудиторії

- Щось дивно що містера Галлахера нема ще й досі - мовила Ава 
- Що Ава, скучила вже за ним ? 
- Просто дивно
- І справді, в нього зараз нема пари, чому ж тоді він не з нами ? 
- Пішли подивимось - говорила я встаючи з місця - Хто зі мною ? - зі мною пішли Ава, Джині, Ділан та ще 3. Ми пішли в кабінет математики, там на стільці спав брюнет поклавши на обличчя відкриту книжку закинувши голову, його ноги були на столі
- Ого 
- Це точно Джині, ого - я взяла папери в руки 
- Я так бачу підготовка білетів в нього йде прям дуже погано - я прибрала книжку з обличчя хлопця й почала його будити, він почав рухатись і ледь не впав зі стільця, але не прокинувся 
- Щось не виходить 
- А я ж то не бачу - я взяла телефон брюнета - В нього будильник стоїть, він встигне на пари - як тільки я це сказала будильник почав дзвонити. Ейдан прокинувся - Який звук огидний 
- Зате одразу прокидаюся - брюнет трухнув головою - Ви що тут робите ? 
- Ви не прийшли до нас. Ми пішли вас шукати 
- Вибачте, погано себе почуваю - я віддала телефон. Хлопець встав зі стільця й почав розминати спину - На стільці не дуже спати... Пішли, в мене зараз лекція буде. Стоп я ж зачиняв двері 
- Ні, вони були просто прикриті 
- Схоже забув. Пішли - ми повернулися в аудиторію 

- Він був у себе. Попросив сидіти тихо 
- Угу 
- В принципі як і зараз 
- Мел граєш з нами в карти ?
- Дякую, але я відмовлюсь. Не гральний в мене день сьогодні - я взяла навушники й увімкнула музику сівши на підвіконні великого вікна. Я забула де я знаходжусь, я чула тільки музику та бачила як почав падати сніг. Ця картина мене дуже вразила і я не могла відірвати погляд від вікна. Я просиділа там до фізичної культури, оскільки туди ми ходили і досі