Червоний дракон (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Пов Ейдан

Пов Ейдан

Ми з Карлом йшли по коридору, він весь час дивився на мене 

- Щось не так ?
- Та так - він стукав пальцем по моїй шиї 
- А що там ?- я провів рукою 
- А так ти не знаєш. Ну тоді я скажу. В тебе засос на шиї, і я б сказав не маленький 
- Справді ? 
- Угу, схоже твоя дівчина постаралась 
- Схоже - я зайшов в учительську, щоб роздрукувати завдання, там якраз було дзеркало до якого я і підійшов. На шиї і справді був не маленький слід - Як я його раніше не помітив ? Схоже я коли збирався ще спав - фізрук сміявся
- Жінки непередбачувані 
- Це точно - я підійшов до столу й почав роздруковувати листи - Я вже замахався з цими підготовками до екзаменів, а це ще екзамени не починалися 
- Як добре що я фізрук - я забрав останні папери 
- Буде весело. Буде сьогодні мені знову допомагати 
- Тобі дівчина допомагає ?
- Вчора до мене приїхала, допомагала підготувати все. Сьогодні також буде, тільки сьогодні буде веселіше для неї 
- Співчуваю їй 
- Та я також. Пішли, бо в мене почуття, що моя група зараз аудиторію рознесе 
- Там Ава з Мел 
- От вони обидві і рознесуть. Вони не ладять між собою 
- Ти так багато знаєш про Мел 
- Її брат мій друг - говорив я відкриваючи двері, я побачив що в мене щось летить і відійшов. То був чийсь пенал - Я ж казав - ми зайшли в аудиторію, Мел бігала за Діланом - Що тут відбувається ? - я схопив русяву 
- Він спер в мене телефон 
- Ділан - хлопець віддав телефон, Мел хотіла вдарити хлопця, але я повернув її тим самим не допустивши цього, вона побачила папку паперів в мене в руках 
- Містер Галлахер, а що у вас на шиї ?- почувся голос з натовпу
- Тут - я повернув голову 
- Так 
- Моя дівчина вирішила показати всім що я зайнятий - я подивився на Мел, вона радо посміхалась - Вже заспокоїлась ? 
- Так - я відпустив дівчину - А ви сьогодні обидва з нами сидіти будете ? 
- В мене сьогодні нема пар, тому так. Подивлюсь за вами 
- Чий пенал там валяється ? 
- Мій - мовила Ейпріл й вийшла за ним 
- Як знав що треба зараз до вас прийти 
- Може нехай в спорт залі сидять. Енергію свою кудись дівати будуть 
- Хай тут сидять, бо потім не зберемо. Це ж маленькі таргани які за мить розбіжаться - я підійшов до столу, там я побачив кота який спав під столом - Ще котів нам тут не вистачало 
- Кого ? 
- Кота - я взяв кота на руки 
- Яка лапочка - говорила Мел підійшов до мене й почала гладити кота - Це шартрез ? 
- Схоже на те - вона забрала його
- Яка ж ти лапочка - дівчина підійшла до столу де сиділи дівчата 
- Одну вже зайняли справою - сказав Карл 
- Та не одну. Як мінімум 10 тепер зайняті 
- Містер Галлахер, а ми можемо пограти у волейбол в спорт залі ? 
- Якщо будете під наглядом і нікуди не підете 
- Обіцяємо - хлопці вибігли з аудиторії 
- Я ж казав, вони розбіжаться - я сів за стіл 
- Піду до хлопців