Пов Ейдан
Ми з Карлом йшли по коридору, він весь час дивився на мене
- Щось не так ?
- Та так - він стукав пальцем по моїй шиї
- А що там ?- я провів рукою
- А так ти не знаєш. Ну тоді я скажу. В тебе засос на шиї, і я б сказав не маленький
- Справді ?
- Угу, схоже твоя дівчина постаралась
- Схоже - я зайшов в учительську, щоб роздрукувати завдання, там якраз було дзеркало до якого я і підійшов. На шиї і справді був не маленький слід - Як я його раніше не помітив ? Схоже я коли збирався ще спав - фізрук сміявся
- Жінки непередбачувані
- Це точно - я підійшов до столу й почав роздруковувати листи - Я вже замахався з цими підготовками до екзаменів, а це ще екзамени не починалися
- Як добре що я фізрук - я забрав останні папери
- Буде весело. Буде сьогодні мені знову допомагати
- Тобі дівчина допомагає ?
- Вчора до мене приїхала, допомагала підготувати все. Сьогодні також буде, тільки сьогодні буде веселіше для неї
- Співчуваю їй
- Та я також. Пішли, бо в мене почуття, що моя група зараз аудиторію рознесе
- Там Ава з Мел
- От вони обидві і рознесуть. Вони не ладять між собою
- Ти так багато знаєш про Мел
- Її брат мій друг - говорив я відкриваючи двері, я побачив що в мене щось летить і відійшов. То був чийсь пенал - Я ж казав - ми зайшли в аудиторію, Мел бігала за Діланом - Що тут відбувається ? - я схопив русяву
- Він спер в мене телефон
- Ділан - хлопець віддав телефон, Мел хотіла вдарити хлопця, але я повернув її тим самим не допустивши цього, вона побачила папку паперів в мене в руках
- Містер Галлахер, а що у вас на шиї ?- почувся голос з натовпу
- Тут - я повернув голову
- Так
- Моя дівчина вирішила показати всім що я зайнятий - я подивився на Мел, вона радо посміхалась - Вже заспокоїлась ?
- Так - я відпустив дівчину - А ви сьогодні обидва з нами сидіти будете ?
- В мене сьогодні нема пар, тому так. Подивлюсь за вами
- Чий пенал там валяється ?
- Мій - мовила Ейпріл й вийшла за ним
- Як знав що треба зараз до вас прийти
- Може нехай в спорт залі сидять. Енергію свою кудись дівати будуть
- Хай тут сидять, бо потім не зберемо. Це ж маленькі таргани які за мить розбіжаться - я підійшов до столу, там я побачив кота який спав під столом - Ще котів нам тут не вистачало
- Кого ?
- Кота - я взяв кота на руки
- Яка лапочка - говорила Мел підійшов до мене й почала гладити кота - Це шартрез ?
- Схоже на те - вона забрала його
- Яка ж ти лапочка - дівчина підійшла до столу де сиділи дівчата
- Одну вже зайняли справою - сказав Карл
- Та не одну. Як мінімум 10 тепер зайняті
- Містер Галлахер, а ми можемо пограти у волейбол в спорт залі ?
- Якщо будете під наглядом і нікуди не підете
- Обіцяємо - хлопці вибігли з аудиторії
- Я ж казав, вони розбіжаться - я сів за стіл
- Піду до хлопців
ВИ ЧИТАЄТЕ
Червоний дракон (ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionПросто почни читати і ти закохаєшся в цю історію 🤭😏