Мітка

94 10 0
                                    

Ми підійшли до машини, Сем вже чекав нас біля неї з чашкою кави

- Сем, підвеземо мою подругу до будинку?
- Но проблем шеф. Моя місія возити тебе куди  ти захочеш, й тобі не потрібно питати в мене " Чи можна"
- Тоді поїхали

Ми всілись в машину й поїхали додому до Несси. Після ж я поїхала до "себе" додому

- Добрий день Себастьян
- Добрий. Міс Мелані, містер П'ятий просив вас зайти до нього в кабінет
- Добре, дякую

Я піднялась на 2 поверх й пішла в сторону кабінету. Постукавши я не почула відповіді тому вирішила просто зайти. В кабінеті виявився не один П'ятий, але ще і якась дівчина

- Вибачте. Я схоже не вчасно
- Це твоя нова прибиральниця? - почулося від дівчини
- Ти щось хотіла ?
- Себастьян сказав що ти просив зайти коли я приїду
- Йди до себе, я потім сам зайду
- Но проблем

Я розвернулася й вийшла, у своїй кімнаті я переодягнулася й пішла їсти. Через годину я повернулася в кімнату, там на мене вже чекали

- Чого так довго ?
- Я з Кейтлін розмовляла. Вона питала про мої побажання в їжі. А то хто був ?
- З лікарні
- Вампіри ?
- Ні
- Мало віриться. Ти щось хотів від мене ?
- Так. В наступний раз завчасно попереджай мене про те куди ти йдеш й чи будеш ти запізнюватися
- Я навіть не думала що ми з нею будемо розмовляти
- Від тебе несе вампіром
- Від мене що?
- Якщо людина була поруч з вампіром, то від неї йде його запах
- Круть, виходить в моєму універі є вампіри
- Ти забула що ми гіпнозом кров дістаємо?
- Ні
- Сьогодні я сплю з тобою
- З якого дива
- Моє ліжко зламалося, тому сьогодні я буду з тобою
- Менше треба своїх медсестер водити й ліжко ціліше буде
- Що ти хочеш цим сказати ?
- Я вже сказала
- Ревнуєш?
- Дуже смішно. Я лише твій донор, на цьому все. А тепер вибач, мені треба до завтра приготуватися
- У вечері чекай
- Ага, ага. Йди вже

Я сіла за стіл й просиділа за конспектами до 10 вечора. Сходила в освіжаючий душ й вляглась в ліжко. Через 20 хвилин в кімнату зайшов брюнет й без слів влігся в ліжко

- Ти взагалі здурів?
- Я ж казав що сьогодні сплю з тобою
- Нащо ?
- Хочу дати зрозуміти іншим що тебе чекати не можна. А ще краще буде якщо я зроблю так - хлопець повалив мене на ліжко й вчепився в мою ключицю. Мені стало нестерпно боляче від чого я закричала, але йому було байдуже. Через деякий час він відліз від мене
- Що ти робиш?
- Я поставив мітку
- Яку ще мітку - я встала з ліжка й підбігла до дзеркала
- Її людському оку не видно, але вампір буде її бачити. Скільки б ти одягу не одягнула мітку вампір побачить. Вона для нашого ока світиться
- Я ще тепер й мічена.  Круть. Не вистачало мені вампіра годувати своєю кров'ю, хоча я думала що я рятую хлопця в якого рідкісна хвороба, а він ще й мітку на мені залишив
- Не кіпішуй
- А я буду - я підійшла до ліжка забрала телефон, подушку й дістала ще одну ковдру й пішла до виходу з кімнати
- Ти куди?
- Я буду спати у вітальні на дивані. Добрих снів
- Ти можеш зі мною ...
- Мені вистачило однієї мітки

Я лягла на дивані й через хвилин 5 заснула. Посеред ночі мені стало спекотно від чого я прокинулася. Біль та жар тіла змішалися, я нічого не могла вдіяти. Найбільше боліло місце де брюнет мене вкусив. Я вирішила попити води, на ватних ногах я ледь дійшла до кухні де випила 3 великі чашки води, але спрага та жар по тілу нікуди не дівалися

💭От же... 💭
Я пішла до своєї кімнати. Ледь дійшовши до неї я почала будити хлопця

- Вставай
- Що таке ?- сонним та охриплим голосом мовив брюнет
- Я по всьому тілі відчуваю жар та біль, особливо там де ти мене вкусив
- Побочка? Її ж не повинно було бути
- Думай чому вона пішла, бо я зараз з середини горіти почну
- Йди сюди - хлопець встав з ліжка. Я підійшла до нього, брюнет просто схопив мене й прокусив мою шию. Я відчувала як він пив мою кров, через деякий час хлопець відпустив мене
- І що це було ?- я почала падати, адже мої ноги вже не могли мене тримати, брюнет обійняв мене за талію тим самим тримаючи мене, щоб я не впала
- Зараз легше стало ?
- На диво так. Жар спадає та й біль проходить
- Я забув що перед тим як робити мітку треба випити крові, щоб такого не сталося
- Спеціально так зробив
- Зовсім ні. Я просто вже давно не робив подібного
- Дякую. Я пішла, ти ж не думав що я тут буду спати - я вийшла з кімнати й лягла спати  

Донор🩸🔪 (ЗАКІНЧЕНИЙ) Where stories live. Discover now